Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Н-неб arrow НАЦІОНАЛІЗМ
   

НАЦІОНАЛІЗМ

(франц. nationalisms, від лат. natio — плем'я, народ) — ідеологія, політика і практика, в основі яких лежить утвердження належного місця певного народу серед ін. націй, його нац. інтересів та нац.-культур. цінностей. Історично Н. як ідейно-політ. течія сформувався наприкінці 18 ст. у зв'язку зі становленням націй та зростанням нац. самосвідомості народів. У 19—20 ст. Н. виступав об'єднавчою силою у б-бі за нац. визволення в Європі, згодом — в Азії, Африці й Лат. Америці. Н. може перероджуватися із соціально-позитивного явища у свою протилежність, пов'язану з неповажанням прав та інтересів ін. народів, протиставленням своєї нації іншій, розпалюванням нац. ворожнечі, зокрема у таких крайніх формах, як націонал-соціалізм, расизм, фашизм, шовінізм. Супроводжуваний ідеями нац. зверхності й нац. винятковості, такий Н. нерідко є джерелом гострих внутр. суперечностей і міждерж. конфліктів.

Літ.: Kedourie Е. Nationalism. London, 1960; Kohn Н. The Idea of Nationalism. N.Y., 1967; Smith A. Theories of Nationalism. London, 1983; Hroch M. Social Preconditions of Nation Revival in Europe. Cambridge, 1985; Геллнер Э. Нации и национализм. М., 1991; Национализм и формирование наций. М., 1994; Мала енциклопедія етнодержа-вознавства. К., 1996; Хобсбаум Э. Нации и национализм после 1780. СПб., 1998; Шпорлюк Р. Комунізм і націоналізм. Карл Маркс проти Фрідріха Ліста. К., 1998; Касьянов Г. В. Теорії нації та націоналізму. К., 1999; Полит, наука, в. 1. Нация и национализм. М., 1999; Націоналізм: Антологія. К.. 2000.

І. О. Креста.

 

Схожі за змістом слова та фрази