Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow П-пен arrow ПАТРИЦІЇ
   

ПАТРИЦІЇ

(лат. patricii, від pater — батько) — родова аристократія у Давньому Римі. Стан цей сформувався ще за родового ладу і піднявся над рядовими членами (плебеями) суспільства, привласнив собі різноманітні привілеї й політ, позиції, передусім найвищі держ. посади. П. виводили своє знатне походження від спільного знаменитого предка (pater) і тому спочатку називали себе patres. Ряди П. поповнювалися передусім за рахунок дітей, народжених у патриціанському шлюбі. Станова б-ба між П. і плебеями була стрижнем рим. історії до 287 до н. е. і зрештою призвела до істор. послаблення позиції П. Вони, проте, і надалі трималися відокремлено, але їхні привілеї було істотно обмежено. В ост. роки існування республіки з метою збереження П. як стану останній розширювали штучно, надаючи окр. родам за заслуги перед Римом спец, відзнаки і титули та відповідні привілеї. Імператор Костянтин запровадив титул П. як почесний сан найвищих держ. чиновників.

У 14—15 ст., за аналогією з римськими П., найзаможніший прошарок середньовіч. міст Зх. Європи, що закріпив за собою особливі права та привілеї у міських громадах, почали називати патриціатом.

Літ.: Ковалев С. VI. Проблемы происхождения патрициев и плебеев. В кн.: Труды юбилейной науч. сессии ЛГУ. Секция исто р. наук. Ленинград, 1948; Дождев Д. В. Рим. истор. традиция о conscripti и динамика прав, различий между патрициями и плебеями. В кн.: Закономерности возникновения и развития полит.-юрид. идей и институтов. М.. 1986.

О. А. Підопригора, Б. Й. Тищик.

 

Схожі за змістом слова та фрази