Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Н-неб arrow НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ
   

НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ

- етнічно визначені спільноти гр-н певної д-ви, кожна з яких за кількістю осіб, що належать до неї, є меншою, аніж та етн. спільнота, котра дала свою назву цій д-ві (титульна нація). За Рекомендаціями Парлам. Асамблеї Ради Європи (1993) до Н. м. слід відносити групи осіб у країні, які: а) проживають на тер. цієї країни і є її гр-нами; б) підтримують довгострокові, міцні, тривалі зв'язки з країною; в) демонструють характерні етнічні, мист., реліг. або лінгв. характеристики; г) достатньо представлені, хоча кількість цих осіб менша решти населення країни або району країни; д) зацікавлені зберегти те, що становить їх спільну індивідуальність, включаючи їхню культуру, традиції, релігію або мову.

Поняття «національна меншина» є продуктом європ. історичного розвитку. В 19 ст. воно було пов'язане з багатонаціональними Австро-Угорською, Османською і Російською імперіями та Прусським королівством. З метою нейтралізації нац.-визв. рухів уряди цих країн вимушені були йти на деякі поступки, надаючи окремим етн. групам певні права нац.-культурного та ін. характеру. А у Ген. акті Віденського конгресу 1814 — 15 вперше на рівні міжнар. договору зафіксовані положення щодо прав, статусу Н. м. Йшлося, зокрема, про надання політ, і громадян, прав польс. меншині в Росії, Австрії і Пруссії.

Особливої актуальності питання Н. м. набуло у зв'язку з суттєвими змінами в держ.-тер. устрої Європи після 1-ї світ, війни, в результаті яких кількісно великі нац. групи втрачали попереднє громадянство і ставали гр-нами ін. держав. Відповідно до резолюції Ради Ліги Націй від 15.ІІ 1920 умовою входження країн до цієї міжнар. організації було вжиття ними заходів щодо захисту прав Н. м. У рамках Ліги Націй сформувалася певна система такого захисту, яка базувалася на міжнар.-прав, зобов'язаннях держав. Гарантом їх дотримання виступала ця міжнар. організація. Система захисту розповсюджувалася приблизно на 39 млн. чол., які розмовляли 36 мовами і проживали в 16 країнах (бл. 25 % нас. Європи). Після 2-ї світової війни питання захисту прав Н. м. стало предметом уваги ООН та ін. міжнар. організацій. Прийнятий Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 проголосив зобов'язання для країн, в яких є етн., реліг. та мовні меншини, не відмовляти їм у користуванні своєю культурою і мовою, сповідуванні своєї релігії тощо (ст. 27). Термін «етнічні меншини» можна вважати синонімом терміна «національні меншини». У Декларації про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин, 1992 вперше на міжнар.-прав, рівні було вжито термін «національні меншини». Тепер він зафіксований у багатьох міжнар.-прав. актах. Напр., Радою Європи прийнята Рамкова конвенція про захист нац. меншин 1995. За сучас. прав, доктриною, меншинам, які проживають (компактно чи розпорошено, дисперсно) на тер. д-ви, утвореної статутною (титульною) нацією (тобто такою, яка дала свою назву цій д-ві), належать усі осн. права нації (за винятком у ряді випадків деяких різновидів права на політ, самовизначення). Крім того, цим Н. м. надаються й деякі особливі, «додаткові» права: фізичні — на проживання в місцях традиційного істор. поселення, на уникнення депортації, примус, переселення; етнічні та культурні; економіч ні — на одержання пропорц. частки централіз. держ. фондів, що виділяються для відповід. цілей; політичні — на участь у прийнятті держ. рішень, що стосуються інтересів даної меншини, і представництво в законод. та ін. колег, органах д-ви; на недискримінацію і захист з боку д-ви від будь-яких виявів ворожнечі, погроз, приниження та утисків. Права Н. м. забезпечуються як національними, так і міжнар. гарантіями відповід. комітетів і комісій ООН. Ці питання перебувають під контролем Комісії ООН з прав людини, органів і установ РЄ та ін. міжнар. організацій.

Див. також Національні меншини України.

Літ.: Мартыненко А. П. Права народов в совр. междунар. праве. К., 1993; Етн. меншини Сх. та Центр. Європи. К., 1994; Girasoli N. National Minorities; Who are They? Budapest, 1995; Нікітюк В. О. Статус етнонац. меншин (порівн.-прав. аспекти). К., 1996; Абашидзе А. X. Защита прав меньшинств по междунар. и внутригос. праву. М., 1996; Биков О. М. Конст.-прав. статус нац. меншин в Україні. К., 2001; Рябошапка Л. Прав, становище нац. меншин в Україні (1917-2000). Л., 2001.

П. М. Рабінович, М. М. Товт.

 

Схожі за змістом слова та фрази