Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow К-кел arrow КВЕСТІЯ
   

КВЕСТІЯ

(лат. — допит, судове розслідування) — засіб одержання правдивих показань, що застосовувався судом у крим. процесі в Україні у 17—18 ст. Суть К. — піддання підсудного тортурам: спочатку били батогами або різками, потім прикладали до тіла розпечений метал, але без шкоди для суглобів. Тортури застосовувалися лише після ретельного допиту підсудного в суді, якщо він при цьому правдивих показань не дав. До К. вдавалися за ініціативою суду, громади або сторін. Суд ніс повну відповідальність перед вищою судовою інстанцією за правомірність К. Він повинен був мати вагомі підстави для переконання, що підсудний не дає правдивих показань. До числа цих підстав належали: втеча з-під арешту; позасудове, доказане свідками визнання винним факту вчиненого ним злочину; вороже ставлення в минулому до потерпілого; приховування злочину; наявність судимості; підозріла поведінка в суді тощо. До К. належало приступати з великою обережністю. Суд звертав увагу на здоров'я особи, що піддавалася К. Тяжко хворі особи не підлягали К., а до поранених вона застосовувалась у пом'якшеному вигляді. Шляхтичі, духовні й знатні особи, урядовці вищих рангів, вагітні жінки, божевільні, особи, старші за 70 років, неповнолітні К. не піддавалися, за винятком випадків вчинення ними вбивства. Особи, що мали бездоганну репутацію, звільнялися судом від К. після складання ними присяги. У випадках, коли підсудних було кілька, суд встановлював черговість тортур: сина перед батьком, дружини перед чоловіком і т. ін. Коли ж підсудний згодом відмовлявся від даних ним показань, його можна було ще двічі піддавати тортурам, після чого він міг бути звільнений, відданий на поруки або ув'язнений. Якщо підданого К. підсудного суд виправдовував, то йому видавався відповідний суд. док-т — декрет, що забороняв дорікати йому словами або «доганяти і безчестити» під загрозою штрафу або ув'язнення. Заподіяну шкоду здоров'ю відшкодовувала особа, яка висунула звинувачення.

Літ.: Слабченко М. Судівництво на Україні. XVII- XVIII ст. X., 1919.

В. К. Грищук.