Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дін-доб arrow ДОБРОЛЮБОВ
   

ДОБРОЛЮБОВ

Микола Олександрович [24.1 (5.II) 1836, Нижній Новгород - 17 (29).ХІ 1861, Петербург] - російський літературний критик, публіцист, революційний демократ. Закінчив Гол. педагогічний ін-т у Петербурзі (1857). Друкуватися почав 1856. З 1857 став одним з керівників журн. "Современник", а з 1859 редагував його сатиричний відділ - "Свисток". У "Современнике" друкувалися осн. праці, рецензії й нотатки Д. З кінця травня 1860 до липня 1861 перебував за кордоном (у Франції та Італії) на лікуванні. Повертаючись на батьківщину, відвідав Одесу і Харків. Революц. демократизм Д. визначав ідейний зміст усієї його сусп.-політ. і літ. діяльності. Разом з М. Чернишевським Д. був ідейним натхненником революц. руху в Росії 50-х pp., ідеологом сел. революції, непримиренним ворогом царизму й кріпосництва. З позицій утопічного соціалізму критикував капіталістичний сусп.-екон. лад і бурж. демократію. Незважаючи на ідеалістичне розуміння історії в цілому, в ряді питань наблизився до істор. матеріалізму. Осн. рушійною силою істор. розвитку вважав нар. маси, хоч і не заперечував ролі особи в історії; історію суспільства розглядав як історію боротьби між трудящими й експлуататорами. Д. був прихильником філос. матеріалізму, критикував ідеалізм і релігію, обґрунтовував необхідність поєднання дослідного наук. пізнання з філософією. Розробляв основи матеріалістичної естетики, виступав за реалістичні принципи л-ри й літ. критики. Осн. статті -"Темне царство" (1859), "Що таке обломовщина?" (1859), "Промінь світла в темному царстві" (1860), "Коли ж прийде справжній день?" (1860), в яких ставилися питання про неминучість появи нового героя - діяча і борця - в російському житті й л-рі. Писав вірші, де розкривав соціальні контрасти, показував страждання народу й пропагував ідею селян. революції ("Дума над труною Оленіна", "До Розенталя"). Багато уваги приділяв Д. питанням педагогіки. В статтях "Про значення авторитету у вихованні" (1857), "Всеросійські ілюзії руйнуються різками" (1858), рецензії на книгу "Новий кодекс педагогічної мудрості" Ю. Діммана (1859) та ін. Д. гостро критикував казенну педагогіку, її реакційний ідеал виховання покірних слуг царизму. Був поборником ланочої освіти. З щирою симпатією ставився Д. до укр. народу і його культури. В статті "Риси для характеристики руського простолюду" (1860) Д.

простежував спільність істор. долі рос. і укр. народів. Автор статті про укр. нар. пісню ("Південноросійські пісні", 1858). Високо цінив творчість Т. Шевченка (стаття ",,Кобзар" Тараса Шевченка", 1860). При сприянні Д. в "Современнике" було надруковано в перекл. рос. мовою ряд віршів укр. поета. Виступав на захист Марка Вовчка від нападок реакційної критики в опублікованій в журн. "Современник" (1860, № 9) статті "Риси для характеристики руського простолюду".

Тв.: Собрание сочинений, т. 1-9. M. -Л., 1961 - 64; Полное собрание стихотворений. Л., 1969; Укр. перекл.- Вибрані філософські твори, т. 1-2. К., 1952-53; Вибрані педагогічні твори. К., 1950.

Літ.: Воровський В. В. М. О. Добролюбов. В кн.: Воровський В. В. Літературно-критичні статті. К., 1957; Плеханов Г. В. Добролюбов и Островский. В кн.: Плеханов Г. В. Литература и эстетика, т. 1. М., 1958; Луньєвич І. В. M. О. Добролюбов і українська література. К., 1961; Соловьёв Г. А. Эстетические воззрения Чернышевского и Добролюбова. М., 1974; Кружков В. С. Н. А. Добролюбов. М., 1976.

Ю. 3. Янковсъкий.

Добролюбов