Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow термо-тик arrow ТЕХНІЧНІ НАУКИ
   

ТЕХНІЧНІ НАУКИ

— науки, що вивчають та визначають закономірності розвитку техніки, а також способи найефективнішого її використання. До таких наук. безпосередньо пов'язаних з виробництвом, належать металургія, гірнича наука, машинознавство, матеріалознавство, електротехніка, теплотехніка, гідротехніка, радіотехніка, електроніка, космонавтика, науки будівельні (див. Будівельна механіка. Будівельна фізика) та ін. їхні досягнення є основою науково-технічного прогресу, необхідною умовою соціального прогресу. В СРСР у процесі створення матеріально-технічної бази комунізму належні темпи зростання продуктивності праці забезпечуються плановим, всебічним і гармонійним розвитком науки і техніки, підвищенням культур.-тех. рівня трудящих. При цьому високим темпам розвитку сусп. виробництва відповідають ще вищі темпи розвитку техніки, а їх, у свою чергу, випереджають темпи розвитку всієї науки і особливо наук технічних. Заг. керівництво наук.-тех. дослідженнями в СРСР здійснює Рада Міністрів СРСР; органом, що відповідає за наук.-тех. прогрес, є Держ. комітет СРСР по науці і техніці. Найвища наукова установа СРСР — Академія наук СРСР. Осн. напрями сучас. Т. н. визначаються необхідністю розв'язання паливно-енерг., сировинної і продовольчої проблем, потребою знижувати енерго- і матеріаломісткість виробн. створювати досконаліші матеріали і технології, розширювати виробн. високоякісної продукції, охороняти навколишнє середовище тощо. Проблеми, що їх розв'язують Т. н., є, як правило, комплексними, щільно пов'язаними з проблемами ін. наук. Так, проблему освоєння космічного простору тех. науки (автоматика, електроніка, радіотехніка, телемеханіка та ін.) розв'язують разом з багатьма природничими (див. Природознавство) і суспільними науками. Використання нових джерел енергії (особливо атомної, див. Атомна енергетика) неможливе без застосування досягнень не лише, напр., фізики та хімії, а й металургії, теплотехніки, телемеханіки, автоматики, електротехніки, гідротехніки. На межі між технічними, [Природничими та сусп. науками виникають нові галузі науки: тех. кібернетика, тех. теплофізика, ергономіка, біоніка, технічна естетика тощо.

На Україні Т. н. почали формуватися у 18 ст. У 19 — на поч. 20 ст. провадились дослідження в галузі доменного виробн. гірничої справи, металознавства, термічної обробки металів, машинобудування, теор. проблем електротехніки, теорії електр. машин тощо. Було створено перші тех. учбові заклади: Харків. технологічний ін-т (див. Харківський політехнічний інститут), Київський політехнічний інститут, Катеринославське Вище гірниче училище (тепер Дніпропетровський гірничий інститут). Наукову і педагогічну роботу провадили

О. М. Динник, Є. О. Патон, М. М. Протодьяконов, О. М. Терпигорєв,

М. М. Федоров та ін. У 1919 почала діяльність Укр. Академія наук (див. Академія наук Української РСР). Дослідження в галузі Т. н. виконують

н.-д. інститути АН УРСР: Електрозварювання інститут імені

Є. О. Патона, Лиття проблем інститут, Надтвердих матеріалів інститут та ін., галузеві н.-д. і проектно-конструкторські ін-ти, вузи тощо. Розвиткові Т. н. сприяли праці укр. рад. вчених Б. Є. Патона,

В. М. Глушкова, М. М. Доброхотова, 3. І. Некрасова, О. П. Чекмарьова, М. К. Янгеля та ін. XXVI з'їзд КПРС приділив значну увагу розвиткові тех. наук. зокрема проблемам розвитку ядерної і створення основ термоядерної енергетики, вдосконалення методів перетворення і передачі енергії, підвищення якості, надійності, економічності і продуктивності, зменшення шуму і вібрації машин, устаткування та ін. виробів машинобудування, зниження їхньої матеріаломісткості й енергоспоживання, створення наук. основ технологій комплексного використання сировини та побічних продуктів. В УРСР довгострокова (до 2005 року) перспектива розвитку Т. н. визначена відповідно до рішень XXVI з'їзду КПРС і XXVI з'їзду Компартії України.

Літ.: Патон Б. Е. Плодотворное воздействие. "Коммунист", 1981, № 2; Добров Г. М., Коренной А. А. Системы управлення научно-техническим прогрессом. К., 1982; Патон Б. Є. Науково-технічному прогресу — високі темпи, єднанню науки і виробництва — найвищу ефективність. "Вісник АН УРСР", 1982, 5.

Г. М. Добров.

 

Схожі за змістом слова та фрази