Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тил-тіл arrow ТИТАРЕНКО
   

ТИТАРЕНКО

Олексій Антонович [н. 17 (30).III 1915, м. Маріуполь, тепер м. Жданов Донец. обл.] — парт. діяч УРСР. Член КПРС з 1940. Н. в сім'ї робітника. Трудову діяльність почав 1930 на маталург. з-ді в Маріуполі. Після закінчення 1937 Маріупольського маталург. ін-ту працював майстром на маталург. з-ді ім. К. Лібкнехта в Дніпропетровську. В 1937— 39 служив у Рад. Армії. В 1939— 41, 1946—48 — майстер, інженер-технолог, нач. цеху Маріупольського маталург. з-ду. В 1941—46 — нач. цеху Нижньотагільського з-ду. З 1948 — перший секретар Іллічівського райкому партії м. Жданова, з 1951 — зав. відділом, секретар Сталінського обкому Компартії України. В 1952—60 — перший секретар Сталінського міськкому, з 1960 — другий секретар Сталінського обкому партії. В 1962—66 —перший секретар Запорізького обкому партії. З 1966 — секретар, з 1982 — другий секретар ЦК Компартії України. З 1966 — кандидат у члени ЦК, з 1971 — член ЦК КПРС. З 1952 — кандидат у члени ЦК, з 1965 — член ЦК Компартії України. З 1966 — член Політбюро ЦК Компартії України. Депутат Верховної Ради СРСР 7—10-го скликань, депутат Верховної Ради УРСР 4—10-го скликань. Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, ін. орденами, медалями.

титаренко - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази