Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow плат-пон arrow ПОЛЯНИ
   

ПОЛЯНИ

— 1) Східнослов'янське племінне об'єднання (6—9 ст.), яке проживало в лісостеповій зоні Придніпров'я, між гирлами річок Десни та Росі. Вперше згадуються в «Повісті временних літ». Етнонім «поляни» за літописом тлумачиться як «ті, що живуть у полі», на противагу древлянам (мешканцям Полісся) — тим, «хто живе у лісі». П. також деколи ототожнюються з антами. Займалися орним землеробством, скотарством, бортництвом, мисливством та рибальством і перебували на більш високому рівні економічного та соціально-політичного розвитку, ніж їхні сусіди. Літописи свідчать, що П. вже мали своє звичаєве право («закон, за яким судили»). Через землю П. проходив важливий торг, шлях «із варяг у греки». З ними пов'язуються записані в літопису розповіді про перших руських князів, зокрема про Кия і заснування Києва. Земля П. стала ядром Давньоруської держави — Київської Русі. Останній раз згадуються у літопису з нагоди походу київ, князя Ігоря на Візантію 944, надалі етнонім «поляни» замінюється на етнонім «Русь».

2) Польс. polanie — слов'ян, племінне об'єднання (8—9 ст.) з центром у Гнєзно в басейні р. Вісли, з якого вийшла династія П'ястів, що об'єднала польс. землі в кін. 10 ст. Востаннє згадуються в Іпатіївському літопису під 1208.

Літ.: Мезенцева Г. Г. Канів, поселення полян. К., 1965; Грушевський М. С. Нарис історії Київ, землі від смерті Ярослава до кін. XIV ст. К., 1991; Повість минулих літ. Літопис. К., 1996.

І. К. Омельченко.

 

Схожі за змістом слова та фрази