Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow міз-мінк arrow МІКРОБІОЛОГІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ
   

МІКРОБІОЛОГІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

— галузь промисловості, в якій виробничі процеси основані на мікробіологічному синтезі цінних продуктів з різних видів нехарчової сировини та відходів пром. переробки цукр. буряків, кукурудзи, олійних і круп'яних культур та ін. М. п.— нова, перспективна галузь, яка виникла в ході сучас. наук.-тех. революції; ґрунтується на найновіших досягненнях мікробіології, хімії, фізики, біохімії, кібернетики та ін. наук. На підприємствах М. п. створюються дедалі досконаліші інженерно-біол. системи, в яких величезну синтезуючу енергію мікроорганізмів використовують для напрямленого синтезу продуктів, необхідних с. г. і пром-сті. Більшість продукції М. п. використовують у с. г. Для потреб тваринництва виробляють кормові дріжджі, білково-вітамін. концентрати (БВК), амінокислоти, вітаміни, ферментні препарати (див. Ферменти), кормові антибіотики та ін. біологічно активні речовини, з яких в основному виготовляють повноцінні комбікорми. У землеробстві застосовують бактеріальні добрива та мікробіол. засоби захисту рослин. Мікробіол. препарати ефективно використовують для охорони природи і навколишнього середовища, в т. ч. для розкладу залишків отрутохімікатів у грунті та водоймах, очищення пром. і побутових стоків вод. Ферментні препарати прискорюють ряд технологічних процесів обробки с-г. сировини, підвищують вихід продукції та поліпшують її якість у харч., зокрема м'ясній, молочній, та легкій пром-сті. їх застосовують у хім. пром-сті (мийні засоби найвищої якості, повноцінні замінники вовни, пластмас, синтетичного каучуку), медичній, нафтохімічній, металург. та ін. галузях пром-сті. В 1966 підприємства мікробіол. синтезу, що були підпорядковані різним м-вам і відомствам, було виділено в самостійну нову галузь, для керівництва якою було створено Гол. управління мікробіол. пром-сті при Раді Міністрів СРСР. У Рад. Союзі збудовано великі підприємства М. п.— Лісозаводський (Приморський край) і Хакаський (Красноярський край) гідролізно-дріжджові заводи, Кіровський біохімічний завод, Кстовський дослідно-пром. завод білково-вітамінних концентратів, Вільнюський досл.-пром. з-д ферментних препаратів, Ліванський біохім. з-д (Латв. PCP) та Чаренцаванський досл.-пром. з-д по виробн. лізину (Вірм. PCP) та ін. Прискореними темпами розвивається М. п. на Україні. В республіці діють 9 підприємств М. п., які виробляють бл. 30% загальносоюзного випуску кормових антибіотиків, бл.20% преміксів, 35% ферментних препаратів. Найбільші з них: Ладижинський з-д ферментних препаратів (Вінн. обл.), Немішаївський з-д біохім. препаратів (Київська обл.).

Розробкою наук. проблем розвитку М. п. в СРСР займається ряд н.-д. ін-тів, зокрема всесоюзні н.-д. ін-ти біосинтезу білкових речовин—у Москві, гідролізної і сульфітно-спиртової пром-сті — в Ленінграді, біотехніч. — в Москві та ін.; на Україні — Ін-т мікробіології і вірусології АН УРСР, н.-д. ін-ти — спиртової і лікеро-горілчаної пром-сті, м'ясної і молочної пром-сті — в Києві, харч. пром-сті — в Харкові та ін. М. п. швидко розвивається в ін. соціалістичних країнах: НДР, НРБ, УНР, ПНР, ЧССР, СРР, СФРЮ. Значного розвитку набула М. п. у найбільших капіталістичних країнах: США, ФРН, Франції, Італії, Японії, Великобританії.

Літ.: Грачёва И. M. Технология ферментных препаратов. М., 1975; Калунянц К. А., Голгер Л. И. Микробные ферментные препараты. М., 1979.

В. К. Кондратюк.

 

Схожі за змістом слова та фрази