Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow морт-муж arrow МОСКОВСЬКА ОБЛАСТЬ
   

МОСКОВСЬКА ОБЛАСТЬ

— у складі РРФСР. Утворена 14.І 1929. Розташована в центрі Європ. частини СРСР. Площа 46 тис. км3. Нас. 6410 тис. чол. (1980, без м. Москви). Осн. населення — росіяни. Міськ. нас.— 75%. В області — 39 районів, 71 місто, 74 с-ща міськ. типу. Центр — м. Москва. М. о. нагороджено 3 орденами Леніна (1934, 1956, 1966). Рельєф області рівнинний з чергуванням погорбованих височин та низовин. На Пн.— Верхньо-волзька низовина, що переходить у Московську височину (вис. 270— 310 м) з Клинсько-Дмитровським пасмом. На Сх.— Мещерська низовина, на крайньому Пд.— відроги Середньоросійської височини. Корисні копалини: фосфорити, торф, глини, піски, трепел. Клімат помірно континентальний. Пересічна т-ра січня —10, —11°, липня +17, +18°. Опадів 450— 650 мм на рік. Ріки належать до бас. Волги. Найбільші — Ока з прит. Клязьма, Москва, Дубна та ін. У північній частині області— судноплавний канал імені Москви. На його трасі — великі водосховища (Учинське, Клязьминське та ін.). Переважають дерново-підзолисті грунти, в пд. районах — сірі лісові й опідзолені чорноземи, на Верхньоволзькій і Мещорській низовинах — підзолисто-глейові й болотні. В заплавах рік — алювіальні грунти. М. о. розташована в мішаних лісів зоні. Під лісом бл. 40% її території. У пн. частині переважають хвойні (ялинові), в центр.—мішані,в пд.— широколистяні, на Мещорській низовині — соснові ліси, на крайньому Пд. подекуди збереглися діброви. В межах М. о.— Приоксько-Терасний заповідник. М. о.— найрозвинутіша частина провідного в СРСР Центр. екон. району з ви-сокорозвинутою багатогалузевою пром-стю (машинобудування, хім., текст., буд. матеріалів пром-сть) і інтенсивним с. г. приміськ. типу. Складний нар.-госп. комплекс М. о. тісно пов'язаний з пром. комплексом Москви. Енерг. г-во М. о. базується на довізному паливі (донец. і підмосковному вугіллі, мазуті, природному газі), а також на місц. торфі. Електроенергія надходить також з ін. районів; є ряд теплових електростанцій (Каширська, Шатурська, Люберець-ка). Електростанції Москви, М. о. і прилеглих областей об'єднані в систему "Мосенерго". Машинобудування і металообробка представлені верстатобуд., виробн. устаткування для чорної металургії, енергетики, буд-ва, транспорту, с. г., текст. та ін. галузей (Коломна, Дмитров, Єгор'євськ, Люберці, Подольськ, Климовськ, Раменське, Митищі, Електросталь). Значного розвитку набула електроніка, приладобуд., оптико-мех. пром-сть. Металургія тісно пов'язана з машинобудуванням, використовує вторинну сировину (дає якісний металевий прокат і литво). Хім. пром-сть базується на довізній сировині і спеціалізується на виробн. мінеральних добрив (Воскресенськ), засобів захисту рослин (Щолково), пластмас (Орєхово-Зуєво), штучного волокна (Клин, Серпухов).

Текстильна пром-сть представлена бавовняною, вовняною, шовковою галузями, виробн. тех. тканин (Орєхово-Зуєво, Ногінськ, Пав-ловський Посад, Єгор'євськ та ін.). За обсягом її продукції М. о. посідає одне з провідних місць у країні. Розвинуті також трикотажне, швейне, взут. виробн. Загальносоюзне значення мають скляна (Клин, Солнечногорськ), фарфоро-фаянсова, деревообр. пром-сть. Розвивається буд. матеріалів пром-сть. Харч. пром-сть розміщена в усіх районах області. На базі старовинних нар. промислів розвинуте виробн. худож. кераміки (с. Гжель), розпис дерев'яних шкатулок (с. Федоскіно) та металевих підносів (с. Жостово), виготовлення дитячих іграшок (Загорськ), муз. щипкових інструментів, скляних ялинкових іграшок тощо. С. г.— приміськ. типу з переважним розвитком мол.-м'ясного тваринництва, картоплярства та овочівництва. Створенос.-г. комплекси пром. типу: теплично-парникові комбінати, м'ясовідгодівельні комплекси, птахофабрики. Землеробство зосереджене в пд. та зх. районах області. Вирощують зернові (пшениця, ячмінь, жито, овес), картоплю, овочі, кормові культури (багаторічні та однорічні трави, кукурудза тощо). Садівництво, особливо навколо Москви. У тваринництві переважає мол. скотарство та свинарство. Тер. М. о. перетинають 11 залізнич. магістралей, які входять до складу найбільшого в СРСР Моск. залізнич. вузла. Заг. довжина з-ць 2724 км (1978), вони майже повністю електрифіковані. В області— густа сітка (11,9 тис. км) автошляхів, у т. ч. ряд магістралей союзного значення. Судноплавство по ріках Оці, Москві й каналу ім. Москви. Природний газ надходить по магістральних газопроводах з України, Пн. Кавказу, Середньої Азії та Поволжя. На тер. М. о. розміщені аеропорти Домодєдово, Внуково, Шереметьєво, Виково.

В М. о.— Об'єднаний інститут ядерних досліджень (Дубна), комплекс біол. ін-тів (Пушино) та ін. наукові установи. 9 вузів, 103 серед. спец. навч. заклади. 26 музеїв, у т. ч. Будинкимузеї В. І. Леніна в Горках Ленінських, Калінінграді (с. Костіно), Подольську, Музей героїв-панфіловців у с. Нелідово, Меморіальний музей

Зої Космодем'янської у с. Петрищево, Загорський історико-худож. музей-заповідник, Серпуховський історико-худож. музей, музеї-садиби Архангельське, Мураново — садиба Ф. І. Тютчева, Абрамцево, Будинок-музей П. І. Чайковського в Клину, літ. музей-заповідник А. П. Чехова у с. Меліхово, воєн.-істор. музей-заповідник у с. Бородіно та ін.; 11 краєзнавчих. 6 театрів, у т. ч. 5 — у Москві, драм. театр — у Ногінську. Навколо Москви — лісопарковий пояс, де розміщені санаторії та будинки відпочинку, численні турбази, пансіонати.

Літ.: Природа города Москвы и Подмосковья. М.—Л., 1947; Ильин М. А. Подмосковье. М.. 1974; Барышев А. Д. Подмосковье — край новостроек. М., 1976.

Г. М. Лаппо.

Московська область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази