Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рот-рят arrow РУМ'ЯНЦЕВ
   

РУМ'ЯНЦЕВ

(Рум'янцев-Задунайський) Петро Олександрович [4(15).І 1725, Москва — 8(19).XII 1796, с. Ташань, тепер Переяслав-Хмельницького р-ну Київ, обл.; пох. у Києві] — рос. держ. і військ, діяч, генерал-фельдмаршал з 1770, граф з 1744. У 1740 був зарахований до Сухопутного шляхет. корпусу. 1743 став командиром Воронезького піхот. полку. Під час Семилітньої війни 1756—63 командував бригадою і дивізією. 1764 Катерина І І після скасування гетьманства в Україні призначила Р. президентом 2-ї Малоросійської колегії і ген.-губернатором Малоросії з резиденцією у Глухові. Маючи практично необмеж. повноваження, він проводив політику цар. уряду, спрямовану на остаточну ліквідацію політ, автономії Лівобереж. України і примус, русифікацію укр. народу. За правління Р. були ліквідовані або трансформовані держ. і суд. органи Гетьманщини, запроваджено загальноімперську систему адм.-політ, управління (поділ на намісництва замість полково-сотенного устрою), замість укр. козац. полків утв. карабінерські полки за рос. зразком, остаточно закріпачено укр. селянство, введено подушний податок, поширено на Лівобереж. Україну дію Жалуваної грамоти дворянству (1785). За імп. указом 1763 Р. організував перепис майн. стану населення Гетьманщини, який не був завершений у зв'язку з початком рос.-тур. війни (див. Генеральний опис Лівобережної України 1765—69). У 1768 за наказом Р. ліквідовано принцип комплектування козац. війська від козац. дворів. Замість цього встановлювався порядок особистої військ, повинності. 1768 Р. запровадив при земських і гродських судах посаду адвоката .

Як воєначальник Р. брав участь у відомих військ, операціях. Під час рос.-тур. війни 1768—74 влітку 1770 війська під командуванням Р. розбили переважаючі сили турків під Рябою Могилою (курган на зх. березі р. Прут), на річках Ларзі й Кагулі, зайняли лівий берег нижньої течії Дунаю. Успішними бойовими операціями в Болгарії Р. примусив Туреччину укласти Кючук-Кайнарджийський мирний договір 1774. За це одержав титул графа і почес. додаток до прізвища — «Задунайський». Ідеї Р. з питань військ, справи були використані при розробці військ, статутів рос. армії. З 1782, після утворення Київського, Чернігівського та Новгород-Сіверського намісництв, діяльність Р. в Україні здебільшого обмежувалася наглядом за роботою адм. установ у цих намісництвах. Сім ост. років він прожив у с. Ташані. Пох. у Києво-Печерській лаврі.

Літ.: Чичагов Н. Жизнь ген-фельдмаршала графа Петра Александровича Румянцева-Задунайского. СПб., 1849; Лазаревский А. По поводу ста лет от смерти графа П. А. Румянцева. «Киев, старина», 1896, кн. 12; Максимович Г. А. Деятельность Румянцева-Задунайского по управлению Малороссией, т. 1. Нежин, 1913; Струке-вич О. «Не зброєю єдиною». «Пам'ять століть», 1997, № 4; Фельдмаршал Румянцев. Док-ты. Письма. Воспоминания. М., 2001.

Ю. С. Шемшученко.

 

Схожі за змістом слова та фрази