Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow сусп-сяр arrow СХІДНО-КАЗАХСТАНСЬКА ОБЛАСТЬ
   

СХІДНО-КАЗАХСТАНСЬКА ОБЛАСТЬ

— на Пн. Сході Каз. РСР. Утворена 10.ІІІ 1932. Площа 97,3 тис. км2. Нас. 902 тис. чол. (на 1.І. 1983). Осн. населення — росіяни і казахи, живуть також українці, татари, білоруси та ін. Міськ. нас.— 63 % . Поділяється на 12 районів, має 6 міст і 17 с-щ міськ. типу. Центр — м. Усть-Каменогорськ. Поверхня С.-К. о. переважно гориста. В пн. та центр. частинах області простягаються хребти Зх. Алтаю. На Пд.— велика улоговина з оз. Зайсан, обмежована з Пд. хребтами Тарбагатай і Саур. Родовища поліметалевих руд, благородних та рідкісних металів, бурого вугілля. Клімат різко континентальний. Пересічна т-ра січня —14, —22°, липня +19, +26°. Опадів від 140 до 1000 мм (у горах) на рік. Гол. ріка — Іртиш. Найбільші озера — Зайсан та Маркаколь. Бухтарминське водосховище. У пн.-зх. частині переважають ковилово-різнотравні степи на чорноземах, на Пд. від них — ковилово-типчакова рослинність на темно-каштанових грунтах, у Зайсанській улоговині — полиново-солянкова пустельна рослинність на бурих грунтах. У горах — гірські степи та ліси (береза, осика, тополя, ялиця, ялина, модрина, кедр) на гірсько-степових і сірих гірсько-лісових грунтах. Вище 2000 м— субальп. та альп. луки. В межах області — Маркакольський заповідник. Провідна галузь пром-сті — кольорова металургія, створена за роки Рад. влади. Енерг. базу становлять електростанції Алтайської енергосистеми (Бухтарминська та Усть-Каменогорська ГЕС, каскад ГЕС на ріках Ульбі та Громотусі, ТЕЦ). На базі родовищ поліметалів Рудного Алтаю працюють комбінати: свинцево-цинковий, поліметалевий, свинцевий і титаномагнієвий; хіміко-металург. з-д. Розвивається машинобудування (маш.-буд., приладів, конденсаторний з-ди) та пром-сть буд. матеріалів (комбінати: домобуд., деревообр., збірного залізобетону; цем. з-д та ін.). В області розміщені підприємства харч. (м'ясокомбінати, масло- і сироробні з-ди, олієпресовий з-д, рибокомбінат, млини) га легкої (швейні, трикотажна ф-ки та ін.) пром-сті, меблеві ф-ки. Гол. пром. центри: Усть-Каменогорськ, Леніногорськ, Зиряновськ. С. г. області спеціалізується на вирощуванні зернових культур, м'ясо-мол. і м'ясо-вовновому тваринництві. В 1956— 58 освоєно понад 150 тис. га цілинних та перелогових земель. Осн. с.-г. культура — яра пшениця, вирощують також ячмінь, овес, кукурудзу, соняшник, горох, картоплю, баштанні й кормові культури. Розводять велику рогату худобу, овець, свиней, коней. Розвинуті бджільництво, мараловодство, хутровий промисел (білка, соболь), рибальство, збирання кедрових горіхів. Гол. залізничні лінії: Локоть — Леніногорськ та Усть-Каменогорськ — Зиряновськ. Судноплавство по Іртишу. В С.-К. о.— 2 вузи, 12 серед. спец. навч. закладів, драм. театр, 2 краєзнавчі музеї, філармонія (Усть-Каменогорськ).

М.Ш. Ярмухамедов.

східно-казахстанська область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази