Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дер-дех arrow ДЕРЕВ'ЯНА АРХІТЕКТУРА
   

ДЕРЕВ'ЯНА АРХІТЕКТУРА

- один з найдавніших видів будівельної діяльності людини, архіт.-мистецька творчість, якій притаманна особлива специфіка, зумовлена характером матеріалу й буд. прийомами. Дерево завдяки своїм властивостям було в минулому осн. буд. матеріалом у лісових р-нах Росії, па Україні та в Білорусії, а також у ряді західноєвропейських і ін. країн. Через недовговічність дерева майже всі давні споруди зникли, і при вивченні історії Д. а. дослідники здебільшого спираються на свідчення істор. джерел, а також на невелику кількість збережених пам'яток, в основному 18--19 ст., меншою мірою-15-17 ст. Укр. Д. а., як і російська та білоруська, формувалась на основі давньорус. архітектури. Спільність рис Д. а. в укр., рос. і білорус. народів полягає у зрубній конструкції (див. Зруб; іл. див. на окремому аркуші до ст. Археологія, т. 1, стор. 272-73). З дерева будували житл. та госп. споруди (комори, гражди тощо), храми й палаци, оборонні укріплення - замки (на Киселівці в Києві, 1548, майстер Служка; в Острі, 1649, майстер Шутковський), башти, фортеці, частоколи (вали Білгорода, тепер с. Білогородка Київ. обл., 10 ст.), дитинці, мости, кремлі, городища. Найпоширенішим на Україні було трикамерне житло. На його основі створювалося житло заможних верств населення зі складнішим плануванням і численними приміщеннями. У різних р-нах України склалася своєрідна культова Д. а. В плануванні укр. дерев'яних храмів застосовували два основні типи компонування зрубів - тризрубні, розташовані на одній осі (тридільна форма плану), та п'яти-дев'ятизрубні, розташовані на двох взаємноперпендикулярних осях (хрещата форма плану). Різні за формою зруби й завершення створюють велике розмаїття образного розв'язання дерев'яних храмів на Україні (див. також Восьмерик, Опасання, Одвірок, Піддашшя). Для буковинської школи характерні тризрубні храми хатнього типу з плоскими стелями (церква Миколи в Берегометі, 1786) або банями без заломів чи з двома заломами, схованими під чотирискатними покрівлями (церкви Миколи в Поляні, 1618; Троїцька в Чернівцях, 1774, перенесена до Львова). Для Поділля типові храми з шоломоподібними (церква Івана Богослова в с. Скориках Терноп. обл., 1744) або барокковими верхами (Успенська церква в Чорткові Терноп. обл., 1738). Гуцулщина відзначається невеликими, хрещатими одноверхими (церква Богородиці в с. Ворохті Івано-Фр. обл., 18 ст.), триверхими (церква в с. С людному Івано-Фр. обл., 19 ст.) чи п'ятиверхими (церква в с. Рожневі Івано-Фр. обл., 1867) храмами. Бойківські храми - тризрубні в плані, з вищим завершенням над центр. зрубом та з великою кількістю заломів (Миколи церква з с. Кривки, 18 ст., перенесена до Львова; собор Богородиці в Маткові Львів. обл., 1838; церква Миколи в Турці Львів. обл., 1-а пол. 18 ст., будівничий Прокопій). Для лемківських храмів характерна композиція мас з барокковими верхами й високою баштою-дзвіницею над бабинцем (Покровська церква в с. Канора, 1792, перенесена до Києва). В закарп. культовій Д. а. простежуються риси двох стилів: романського - скатні покрівлі й висока башта з наметовим верхом над бабинцем (церкви Миколи в Середньому Водяному, 1428, і Колодному, 1470) й готичного - завершення у формі башти з одним високим шпилем (церкви Ус-піння в Новоселиці, 1656; Параскеви в Олександрівні, 17 ст.; Миколи в Данилові, 1779). Для галицької школи типова різноманітність вибагливих за формою верхів - бань, з опасанням або піддашшям (Юра церква в Дрогобичі, 15 ст., реконструйована 1600, 1654). Для культової Д. а. Лівобережної України властиві розвинуті у висоту складові частини споруди - основний об'єм, похилі й вертикальні частини заломів, відсутність опасань та піддашшя, а замість гонти - шалювання дошками (храм у Ромнах, 1764, перенесений до Полтави, не зберігся; Воскресенська церква в с. Березній Черніг. обл., 1759, майстер П. Шолудько, іл. див. на окремому аркуші до ст. Архітектура, т. 1, стор. 224-225; Троїцький собор у м. Новомосковську Дніпроп. обл., 1775-78, майстер Я. Погребняк, та ін.). В рос. Д. а. до осн. об'єму споруди асиметрично додавали різні прибудови, вівтарі, трапезні тощо. Часто створювалося вільне й досить мальовниче групування зрубів (палац у с. Коломенському під Москвою). В культовій Д. а. поряд з найпростішими клітними однозрубними храмами з двоскатними покрівлями й завершеннями у вигляді маківки (Лазаревська церква Муром. монастиря, кін. 14 ст.) поширені були шатрові (Успенська церква в Кондопозі, Кар. АРСР, 1774), а також багатоверхі храми (Преобра-женська церква в Кижах, 18 ст.). Для пам'яток Д. а. Польщі (костьоли в Дембно й Гривальді - обидва 2-а пол. 15 ст.), Румунії (церква в Філдул-де-Сус, 2-а пол. 17 ст.), Чехії (церква в Бодружалі, 1658) характерне поєднання специфіки дерев'яного будівництва з майстерною інтерпретацією у формах зрубів, покрівель і деталей стилів мурованої зх.-європ. архітектури (готики, барокко, класицизму). В Скандінавії склався тип храмів з подвійним каркасом ("ставкірка" в Боргунні, Норвегія, бл. 1150). Храми каркасного типу відомі в Японії й Китаї з перших ст. н. е. (храм Кондо в монастирі Хорюдзі, поблизу Нара, 1-а пол. 7 ст.). Дерево як буд. матеріал широко використовують у сучас. архітектурі. Завдяки відповідній обробці його, застосуванню спец. клеїв для з'єднування дерев'яних елементів (див. Дерев'яні конструкції) створюються конструктивні елементи для будівництва пром., с.-г., житл., спорт. (криті стадіони, катки, велотреки) та громад. (школи, дитячі заклади, пансіонати, ресторани тощо) споруд. Іл. див. на окремому аркуші, с. 448-449.

Літ.: Логвин Г. Н. Украинское искусство (X-XVIII вв.). М., 1963; Юрченко П. Г. Дерев'яна архітектура України. К., 1970; Самойлович В. П. Українське народне житло. К., 1972; Макушенко П. И. Народная деревянная архитектура Закарпатья. М., 1976; Таранушенко С. А. Монументальна дерев'яна архітектура Лівобережної України. К., 1976.

В. П. Самойлович.

Дерев'яна архітектураДерев'яна архітектураДерев'яна архітектураДерев'яна архітектура

 

Схожі за змістом слова та фрази