Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow М-мил arrow МЕЧ
   

МЕЧ

— старовинний вид бойової хол. зброї. Був на озброєнні багатьох народів. Застосовувався також і як знаряддя виконання смертної кари через стинання голови або покалічення засудженого. У давній Польщі М. — знак монаршої влади, а мечник — посад, особа, осн. обов'язком якої було носити М. перед королем. У Речі Посполитій мечник коронний і литовський — пост, чиновник органів військ, судочинства. М. — один з осн. ідеал, символів ряду середньовіч. духовно-рицарських орденів, зокрема мечоносців (засн. 1202 в Лівонії), які на своїх білих плащах носили зображення червоного М. з хрестом. У перенос, значенні М. є алегорич. символом (знаком), шо уособлює каральну функцію д-ви. Він є складовим елементом зображення богині правосуддя — Феміди, використовується в емблемах суд. і прокур. органів тощо.

Літ.: Греков И. А. Памятники государственности и права славян на терр. Укр. ССР. Первое тысячелетие н. э. О., 1964; Флори Ж. Идеология меча. Предыстория рыцарства. СПб., 1999.

Ю. Я. Касяненко.