Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow мел-мерл arrow МЕРИНОСИ
   

МЕРИНОСИ

(від ісп. merinos) — породи тонкорунних овець з білою однорідною вовною, що складається з пухових дуже звивистих вовнинок. Руно штапельної будови, вовна тониною 60—80 якості, довж. 6—10 см. У тварин шкіра тонка, на шиї і стегнах збирається в характерні для М. складки-брижі. Походять від овець а країн Передньої Азії. Згодом М. поширились у країнах Європи (особливо в Іспанії), звідки були завезені в Америку і Австралію (в останній їх найбільше поголів'я, т. з. австралійський меринос). В Росію завезені на поч. 19 ст., де їх розводили на Пд. України, Пн. Кавказі і частково в Сибіру. Рад. вівчарями виведено нові високопродуктивні породи М.: алтайську, азербайджанського гірського мериноса, асканійську породу овець, грозненську, кавказьку, казахського архаромериноса, сальську. ставропольську, радянського мериноса га ін. Настриг вовни а баранів 8—12 кг, рекордний 31,7 кг (асканійська порода), з маток 4—6 кг. М. широко використовують для поліпшення вовнової продуктивності грубововних овець.