Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow право оп-прим arrow ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ
   

ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ

- крим.-прав. захід держ. примусу, який застосовується судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я ін. осіб (ч. 1 ст. 96 КК України). П. л. не є покаранням, а застосовується для лікування засуджених осіб із соціально небезпечними захворюваннями, профілактики таких захворювань, виправлення засуджених і запобігання вчиненню ними нових суспільно небезпечних діянь. П. л. здійснюється за місцем відбування покарання, якщо особу засуджено до позбавлення або обмеження волі. У разі призначення ін. видів покарань П. л. застосовується у спец. лік. закладах (ч. 2 ст. 96 КК). Порядок застосування і виконання П. л. щодо засуджених і його припинення регламентується ст. 21 Крим.-викон. кодексу України (2003) і ч. 1 ст. 41 Iі КПК України. КК розмежовує види примусу щодо певних категорій хворих осіб у разі вчинення ними суспільно небезпечного діяння. На відміну від примусових заходів медичного характеру, що застосовуються до неосудних і обмежено осудних, П. л. застосовується «до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб». Коло таких осіб не обмежується наркологічно хворими — алкоголіками і наркоманами. Основи законодавства України про охорону здоров 'я передбачають: «З метою охорони здоров'я населення органи і заклади охорони здоров'я зобов'язані здійснювати спеціальні заходи профілактики та лікування соціально небезпечних захворювань (туберкульоз, психічні, венеричні захворювання, СНІД, лепра, хронічний алкоголізм, наркоманія), а також карантинних захворювань. Порядок здійснення госпіталізації та лікування таких хворих, у тому числі і в примусовому порядку, встановлюється законодавчими актами України» (ст. 53). Підставою для П. л. є сукупність юридичного і медичного критеріїв: наявність у діяннях винного ознак складу злочину, особа має хворобу, що становить небезпеку для здоров'я ін. осіб. До умов застосування П. л. належать: необхідність мед. висновку про наявність у суб'єкта злочину хвороби, що становить небезпеку для здоров'я ін. осіб; засудження такої особи до певного виду покарання. Відсутність будь-якого з перелічених критеріїв, що належать до підстав і умов П. л., виключає можливість його застосування.

Припинення П. л. від алкоголізму чи наркоманії здійснюється судом у порядку, встановленому КПК (ст. 411і).

Необхідно відрізняти П. л., що застосовується у зв'язку із вчиненням особою злочину та її засудженням, тобто пов'язане з крим.-прав. відносинами, від П. л. алкоголіків і наркоманів як адм.-прав, заходу. Зокрема, згідно зі ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу нарк отичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» (1995) примусовим є лікування на підставі суд. рішення хворого на наркоманію, який ухиляється від добровільного лікування або продовжує вживати наркот. засоби без призначення лікаря і порушує права ін. осіб. Таке лікування застосовується лише у випадках звернення близьких родичів чи ін. осіб до органів внутр. справ або прокуратури у зв'язку з небезпеч. поведінкою хворого на наркоманію (ч. 1 ст. 16). Раніше воно проводилося у лік.-труд. і лік.-вих. профілакторіях МВС України, які 1995 були ліквідовані. Тепер наркол. хворі направляються на лікування до спеціаліз. лік. закладів органів охорони здоров'я, а неповнолітні, які досягли 16-річного віку, — до спеціаліз. ЛІК.-ВИХ. закладів строком до 1 року. Ці заклади визначаються МОЗ України. Порядок лікування таких хворих і функціонування спеціаліз. закладів встановлюється КМ України. Згідно із зазнач. Законом України не підлягають П. л.: особи, які страждають на тяжкі псих, розлади або ін. тяжку хворобу, що перешкоджає їхньому перебуванню у спеціаліз. закладах; інваліди І та II груп, вагітні жінки і матері, що мають немовлят, а також чоловіки віком понад 60 років і жінки віком понад 55 років. До таких осіб застосовується лікування у порядку, визначеному МОЗ України. За постановою суду особу, яка перебуває на П. л., може бути достроково звільнено від лікування або виписано з лік. закладу в разі тяжкого захворювання, що перешкоджає дальшому її перебуванню у цьому закладі, або якщо відпала необхідність у лікуванні від наркоманії. П. л. від наркоманії може бути продовжено (але його заг. строк не повинен перевищувати 12 місяців) у разі системат. порушення особою, яка перебуває у спеціаліз. лік. закладі, режиму і курсу лікування від наркоманії, внаслідок чого не вдалося досягти позит. результатів мед. впливу. Втеча зі спеціаліз. лік. закладу, а також по дорозі до нього тягне відповідальність за ст. 394 КК.

Літ.: Мирошниченко Н. А., Музыка А. А. Уголов.-прав. борьба с наркоманией. К., 1988; Музика А. А. Примус, заходи мед. і вих. характеру. К., 1997.

А. А. Музика.

 

Схожі за змістом слова та фрази