Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow мін-мян arrow М'ЯНМА
   

М'ЯНМА

Союз М'янма (Myanma Naingngandaw, Pyidaungzu Myanma Naingngandaw) — д-ва в Пд.-Сх. Азії, у пн.-зх. частині п-ва Індокитай. До 1989 називалася Бірманським Союзом. Тер. — 676,5 тис. км2. Нас. — 48 млн. чол. (1999, оц.): м'янмці (бірманці, 68 %), шани (9 %), карени (7 %), китайці (3 %), індійці (2 %) та ін. Столиця — м. Янгон (Рангун). Адм.-тер. поділ — 7 нац. і 7 адм. областей. Офіц. мова — м'янманська (бірманська). Грош. одиниця — к'ят (чжа). Нац. свято — День незалежності (4 січня). М. — одна з найдавніших країн Пд.-Сх. Азії.

Державний герб М'янми - leksika.com.ua

В 9— 13 ст. на її території існувала рання д-ва Паган. У 18 ст. утворилася єдина м'янмська д-ва. В 19 ст. Великобританія після ряду війн (1824— 26, 1852-53 і 1885) захопила М., включивши її 1886 до складу Брит. Індії, а пізніше (1937) країну виділено в окр. колонію — Бірму. 1941 її окупували япон. війська. 1945 вона була звільнена в результаті нар. повстання та дій союзниц, військ. 4.1 1948 країна проголошена незалеж. республікою Бірманський Союз. У 1948—62 при владі була велика нац. буржуазія. Загострення внутріполіт. б-би привело до громадян, війни. 2.III 1962 до влади прийшли військові, які взяли курс на соц. розвиток країни. 1964 було створено Партію бірманської соц. програми, яка мала реалізувати цей курс, але на практиці «бірманський соціалізм» переродився у військ.-бюрокр. диктатуру. 3.1 1974 прийнято конституцію, що закріпила бірманську модель соціалізму. Масові нар. виступи в березні — серпні 1988 змусили уряд піти у відставку. 18. IX 1988 відбувся переворот і влада перейшла до військ, керівництва, яке утворило Держ. раду по відновленню законності та порядку (ДРВЗП). Вона мала керувати країною до сформування цив. дем. уряду. 27.V 1990 відбулися вибори до Національних зборів, на яких перемогла опозиц. Нац. ліга за демократію (НЛД). Однак Держ. рада відмовилася передати владу парламенту, вдавшись до репрес. заходів щодо опозиції. Воєн, стан було скасовано лише 1993 і тоді ж скликано Нац. конст. конференцію (НКК) для розробки програми дем. оновлення країни. У лист. 1997 ДРВЗП перетв. на Держ. раду миру і розвитку (ДРМР). За конституцією, прийнятою 1994, М. — парлам. республіка. Станом на 1.1 2000 вищим органом викон. та законод. влади (до проведення парлам. виборів) є ДРМР. Голова Держ. ради водночас виконує функції прем'єр-міністра. Законод. орган — Народна асамблея, обрана 1990 у складі 485 депутатів на 4 роки, до виконання своїх обов'язків не приступила. Суд. влада представлена Верх, судом, обл., район., міськими судами. М. - член ООН з 1948, АСЕАН з 1997, Руху неприєднання та ін. міжнар. і регіон, організацій. Дип. відносини України з М. встановлено 19.1 1999.

В. Л. Федоренко.