Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Р-рем arrow РЕЗИДЕНТ
   

РЕЗИДЕНТ

[франц. resident, від лат. residens (residentis) — той, що сидить, залишається на одному місці] — 1) В подат. і валют, зак-ві — іноземець, особа без громадянства, особа юридична або особа фізична, яка має пост, місце проживання (місце перебування) у певній країні. На Р. у повному обсязі поширюються режими оподаткування і законодавчого (у т. ч. валютного) регулювання, які існують у даній д-ві. Фіз. особа вважається P., якщо проживає у певній країні понад певний строк протягом поточ. подат. року (як правило, понад 180 календ, днів), має в ній життєві й ділові інтереси або відповідає ін. критеріям, встановленим внутр. зак-вом цієї країни. Для юрид. осіб статус Р. зазвичай визначається на основі місця їх утворення, реєстрації, місцеперебування та ін. законодавчо визнач, критеріїв. В Україні Р. вважаються: а) фіз. особи (гр-ни України, іноз. гр-ни, особи без громадянства), які мають пост, місце проживання на тер. України, в т. ч. ті, що тимчасово на законних підставах перебувають за кордоном; б) юрид. особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юрид. особи (філії, представництва тощо), з місцеперебуванням на тер. України, які здійснюють свою діяльність на підставі укр. законів; в) дип., коне, торгові та ін. офіц. представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітети, а також філії і представництва підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють підприєм. діяльності. Особливості прав, статусу Р. визначаються відповід. нормами подат., мит., банк., вексел. і валютного зак-ва України. Див. також Нерезиденти.

2) Дип. представник, який за рангом стоїть нижче посланника. Повна назва — міністр-резидент (в Україні у цьому значенні термін «резидент» не вживається).

3) Представник розвідки однієї д-ви в іншій, що здійснює кер. резидентурою, спрямовує і координує роботу агентур, мережі. Може мати офіц. статус (як працівник посольства чи консульства, торг, представництва, акредитований представник ЗМІ тощо) або перебувати у певній країні на нелег. становищі.

4) У Середні віки — дип. представник, який перебував у певній країні.

5) Повноважний представник колон, д-ви (метрополії) у протектораті (факт, правитель).

В. П. Нагребельний, В. О. Козенюк.

 

Схожі за змістом слова та фрази