Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow тог-тяж arrow ТОЛСТОУХОВ
   

ТОЛСТОУХОВ

Анатолій Володимирович (2.1 1956, м. Харцизьк Донец, обл.) — укр. держ. і політ, діяч, філософ, канд. філос. наук з 1999, академік УАПН з 1999, з. п. о. України з 2001. Закінчив 1978 ф-т історії, суспільствознавства і англ. мови Орлов, пед. ін-ту (РФ), а 1988 - відділення журналістики ВПШ при ЦК КПУ (Київ). З 1978 - вихователь колонії для неповнолітніх у м. Орлі, директор восьми-річ. школи-інтернату с. Красне Орлов, обл. Від 1980 — викладач історії профтехучилища № 48, а 1981 - директор школи-інтернату в м. Зугрес Донец. обл. З 1983 — лектор, інструктор відділу пропаганди і агітації Хар-цизького міськкому КПУ. З 1988 — заст. редактора Волноваської районної газ. «Знамя труда» Донец. обл. Обирався нар. депутатом України трьох скликань (1990, 1998, 2002). З 1995 — заст. міністра, міністр, уряд, секретар КМ України; з 2000 — заст. голови

Толстоухов Анатолій Володимирович  - leksika.com.ua

Київ, міської держ. адміністрації. З 2003 — міністр КМ України. Член Комісії при Президентові України з питань помилування (з 1994), член Консульт. ради з питань співробітництва ВР України і Кабінету Міністрів України (з 2004).

За час роботи у ВР України підготував або був співавтором проектів законів про порядок внесення змін до Конституції України, про екол. аудит, про нац. програму забезпечення молоді житлом на 2003—12 роки, Екологічного кодексу України та ін. Шеф-редактор журн. «Практична філософія» (з 2000), гол. редактор журн. «Філософська думка» (з 2001). Автор проектів і учасник видання тем. альманахів «Хроніка 2000»: «Внесок української інтелігенції у світову цивілізацію» (2000), «Україна. Філософський спадок століть» (2001).

Досліджує проблеми філософії політики, екол. політики.

Осн. праці: монографії «Еко-безпечний розвиток і пошуки стратегем» (2001, у співавт.), «Глобалізація. Влада. Еко-майбутнє» (2003), «Концептуальні виміри екологічної свідомості», «Екомайбутнє: світоглядні контури екологічної ери» (обидві — 2003, у співавт.). Автор і керівник проектів енциклопедичного словника «Філософія політики» (2002), підручника «Філософія політики» (2003), хрестоматії «Філософія політики» (т. 1-4, 2003-2004).

І. Г. Ємець.