Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow ноз-нят arrow НОРМА ПРАВА
   

НОРМА ПРАВА

— загальнообов'язкове правило поведінки, що встановлюється або санкціонується і забезпечується (гарантується) державою. У Н. п., як у праві в цілому, виражається зумовлена матеріальними відносинами воля пануючих класів чи окремих соціальних груп або всього народу (в розвинутому соціалістичному суспільстві). В експлуататорських суспільствах Н. п. закріплюють і охороняють приватну власність, різні форми примусу експлуатованих, структуру політичної влади, яка забезпечує привілеї пануючого класу, юридичну і фактичну нерівність між людьми. У соціалістичному суспільстві за допомогою Н. п. забезпечується планомірне і раціональне ведення нар. г-ва, контроль і облік за мірою праці і споживання, організованість суспільних відносин, послідовно здійснюється принцип рівноправності у відносинах між громадянами, між усіма націями і народностями. Н. п. за соціалізму служать неухильному вдосконаленню і поглибленню соціалістичної демократії, розвиткові та охороні прав і свобод громадян, виконанню ними своїх обов'язків. Здійснення Н. п. тут забезпечується не лише юрид. засобами, зокрема державним примусом, а головним чином організаторською і виховною роботою державних органів та громадських організацій. За структурою Н. п., як правило, складається з 3 частин: гіпотези, де викладено умови, при наявності яких суб'єкти права здійснюють дану норму; диспозиції, яка визначає права і обо в'язки учасників правовідносин, що виникають за умов, передбачених гіпотезою; санкції, де визначено заходи держ. впливу, гол. чин. у формі примусу, в разі невиконання норми. Н. п. класифікуються: 1) за юрид. силою залежно від органів, що їх видають (закон, указ, постанова та ін.); 2) залежно від об'єкту, який вони регулюють (держ., трудове, кримінальне право тощо), від меж їхньої дії (див. Чинність закону) тощо; 3) залежно від обов'язковості виконання їх — є т. з. імперативні Н. п., тобто обов'язкові для виконання, та диспозитивні, які дозволяють учасникам правовідносин визначати свої права і обов'язки в межах, встановлених законом.

М. І. Козюбра.

 

Схожі за змістом слова та фрази