Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow роск-руж arrow РУАНДА
   

РУАНДА

Руандійська Республіка — держава у Сх. Африці. В адм. відношенні поділяється на 10 префектур.

Державний лад. Р.— республіка. У 1978 прийнято нову конституцію. Глава д-ви та уряду — президент, який обирається населенням на 5 років.

Природа. Поверхня країни — розчленоване плоскогір'я, більш підвищене на Зх. (вис. 2500—3000 м) і відносно знижене на Сх. (1400— 1800 м). На крайньому Пн. Зх. підносяться вулканічні гори Ві-рунга з найвищою вершиною країни — г. Карісімбі (вис. 4507 м). Клімат субекваторіальний. Пересічні річні т-ри +20, +21°. Опадів 1000—1500 мм на рік. Річкова сітка густа, річки порожисті, найбільша з них — Катера. На Зх.— озеро Ківу. Переважає рослинність типу саван на гірських червоних грунтах; на схилах гір Вірунга — вологі вічнозелені ліси. На тер. Р.— нац. парк Кагера та Вулканічний нац. парк.

Населення. Осн. населення Р.— народ ньяруанда (понад 93%), рунді і пігмеїтва. Офіц. мови — кіньяруанда і французька. Пересічна густота нас.— бл. 182 чол. на 1 км2 (1978, перепис). Переважна більшість населення живе в сільс. місцевості, лише 3% — в містах. Найбільші міста: Кігалі, Рухенгері, Бутаре.

Історія. Давню історію тер. Р. мало вивчено. Відомо, що її аборигенів, племена пігмеїв, підкорили племена, які розмовляли мовою банту. В 14—16 ст. на тер. Р. з Пн. вторглися ефіопоїдні племена. В наступні століття на тер. Р. сформувалася два феод. типу, склалися осн. етнічні групи: хуту, тутсі, тва. Панівне становище в країні посіли тутсі (заснували династію королів Р.). В кін. 19 ст. на тер. Р. завершилося створення централізованої д-ви. Найбільшої могутності Р. досягла за короля Кігері Рвабугірі (1853—95). В 90-х рр. 19 ст. почалося вторгнення на тер. Р. нім. колонізаторів. У 1898 король Р. Мусінга визнав владу нім. резидента в м. Кігалі, Р. було включено до складу Нім. Сх. Африки. Під час 1-ї світової війни 1914—18 тер. Р. 1916 окупували бельг. війська. Після війни Р. разом з Бурунді увійшла до складу бельг. підмандатної території Руанда-Урунді. 21. VIII 1925 Руанду-Урунді об'єднано з кол. Бельг. Конго. В грудні 1946 ООН проголосила Руанду-Урунді підопічною територією під управлінням Бельгії. Король Р. зберігав свій трон, але всю його діяльність контролювала колоніальна адміністрація. В кін. 50-х рр. в Р. посилився антиімперіалістичний рух, який набув організованого характеру. В кін. 60-х рр. в Р. було сформовано перший тимчасовий уряд. 28.І 1961 Р. було проголошено республікою. 1 .VII 1962 Р. за рішенням ООН проголошено незалежною двою. В листопаді

1962 прийнято конституцію Р. В 1963 Р. встановила дипломатичні відносини з СРСР. У 1973 в країні відбувся військ. переворот. Влада перейшла до рук Нац. к-ту за мир і нац. єдність. У 1978 в Р. прийнято нову конституцію, країна перейшла до цивільної форми правління. Уряд Р. ставить своїм завданням досягнення нац. єдності, мобілізацію нар. мас на забезпечення нац. розвитку, ліквідацію феод. пережитків, системи експлуатації людини людиною. Р. засуджує колоніалізм і расизм, бере участь у неприєднання русі. Між Р. і СРСР здійснюється співробітництво в культур. та ін. галузях. Р. з 1962 — член ООН. Р.— член Загальної афромаврікійської організації, Організації африканської єдності, асоційований член Європейського економічного товариства. В країні діє єдина політ. партія — Національний революційний рух розвитку, засн. 1975. Правляча партія.

І. Д. Шевченко.

Господарство. Р.— слаборозвинута в економічному відношенні агр. країна. В господарстві значні позиції займає іноз. (гол. чин. бельгійський) капітал. Поступово зростає роль державного і кооперативного секторів. У с. г. зайнято понад 96% самодіяльного населення і створюється бл. 60% вартості експорту. С. г. має переважно напівнатуральний характер, техніка обробітку землі примітивна. Створюються спеціалізовані плантації. На експорт вирощують (збір, тис. т, 1979): каву — 25,8, чай — 7, піретрум — 1,2, бавовник, хінне дерево. Гол. прод. культури — маніок, батат, боби, банани. Тваринництво екстенсивне, малопродуктивне. Розводять велику рогату худобу, овець, кіз, свиней, домашню птицю. На оз. Ківу та річках—рибальство. Пром-сть розвинута слабо. В невеликій кількості видобувають (тис. т, 1979): каситерит — 2,3, вольфрам — 0,8, берил, колумбо-танталіт. Окремі підприємства по первинній переробці с.-г. сировини (кави, чаю, піретруму), по виробн. цементу, фарб, взуття, алюмінієвого посуду, по складанню радіоприймачів, авторемонтні майстерні. У 1978 вироблено бл. 35,5 млн. кВт · год електроенергії. З-ць в країні немає, довж. автошляхів — 8,1 тис. км (1977). Для зовнішньоторг. зв'язків Р. використовує мор. порти Танзанії (Дарес-Салам) і Заїру (Матаді). У Кігалі — міжнар. аеропорт. З Р. вивозять каву, чай, продукцію гірничодобувної галузі та ін.; довозять машини й устаткування, пальне, текст. виробн. продукти харчування тощо. Гол. торг. партнери — США, Бельгія, Люксембург, Японія, ФРН, Франція. Грош. одиниця — руандійський франк. 91,5 руандійського франка = 1 дол. США (1979).

А. Й Сиротенко.

Медичне обслуговування. За даними ВООЗ, 1975 в країні було 7 тис. лікарняних ліжок (17,2 ліжка на 10 тис. ж.). Мед. допомогу подавали 104 лікарі (0,2 лікаря на 10 тис. ж.), 4 зубні лікарі, працювали 6 фармацевтів Освіта, наукові та культурно-освітні заклади. В 1977 понад 80% населення країни було неписьменним. В Р. проголошено обов'язкове навчання дітей віком від 7 до 11 років. Однак 1976/77 навч. р. поч. школою було охоплено бл. 55% дітей. Поряд з державними є приватні школи. Строк навчання у поч. школі 6 років, у середній (навчання платне) — 6 (3 + 3). У поч. школі викладання проводиться мовою кіньяруанда, в середній і вузах — франц. мовою. В 1978/79 навч. р. у поч. школах налічувалося 515,7 тис. учнів, у серед. навч. закладах — 13,8 тис, у вищих навч. закладах — 975 студентів. Вузи: Нац. ун-т Р. (засн. 1963), Нац. пед. ін-т (засн. 1966), мед ін-т (засн. 1969), усі — в Бутаре. Тех. коледж (засн. 1956) у Кігалі. Вищу освіту здобувають також за кордоном. Наук. установи: Нац. ін-т наук. досліджень (засн. 1947) при ун-ті, Ін-т с.-г. наук у Бутаре з 6 філіалами в ін. містах, Геол. служба (засн. 1962) — в Кігалі. Нац. музей при Нац. ін-ті наук. досліджень, бібліотека Нац. університету Р. у Бутаре.

Р. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення. У 1981 в Р. видавалося 3 щотижневі газети та один журнал заг. тиражем 113,5 тис. прим. Франц. і англ. мовою — газ. "Руанда-карфур д'Афрік" ("Руанда-африканський перехресток", з 1962), мовою кіньяруанда — газети "Кінья матека" ("Газета", з 1933), "Імвахо" ("Правда", з 1959), журн."Хобе"(з 1955). Урядове інформ. агентство — Руандійське агентство друку — засн. 1977. З 1965 діє урядова радіомовна служба. Радіопередачі ведуться кіньяруанда, суахілі, франц. і англ. мовами.

Література Р. бере свій початок з усної нар. творчості, гол. чин. поезії. Найвідомішими поетами Р. в різні часи були Магута (17 ст.), Багорозі, Мусаре, Семідорого (18 ст.), Баменья, Біквакванья, Секарама, Муньянганзо (19 ст.). Писемна л-ра Р. виникла в 20 ст. її засновник— філософ, соціолог, збирач усної нар. творчості народів Африки А. Кагаме (н. 1912), який опублікував кілька наук. праць франц. мовою, мовою кіньяруанда, а також кілька поем рідною мовою. Серед письменників, які пишуть франц. мовою, відомий Ж. С. Найгізікі — автор романів "Руандійська ескапада" (1950) та "Мої біди в тридцять років"(1955). У 70-х рр. у л-рі Р. з'явилося кілька молодих письменників, серед яких — прозаїки Вікторія Кантенгва, Агнес Нійонкінда (франц. мовою), поет Б. Нкійліїн-гон (мовою кіньяруанда). Драматургія Р. перебуває на поч. етапі розвитку. Найвідоміша п'єса "Оптиміст" (1954) Ж. С. Найгізікі.

В. К. Кухалашвілі.

Архітектура, мистецтво. Осн. тип житла народів Р.— круглі в плані глинобитні хатини на дерев'яному каркасі, вкриті очеретом. Окремі будинки споруджують в європ. дусі. З худож. ремесел найпоширеніші плетіння кошиків і циновок, виготовлення металевих прикрас та хатнього начиння з дерева. У муз. культурі Р. поєднуються традиції трьох Етно-соціальних груп, що довгий час існували ізольовано одна від одної,— бахуту, батусі та батва. В бахуту — різноманітні пісенні жанри: ритуальні, історичні, пасторальні, героїчні, мисливські. Найпоширеніший муз. інструмент — мунахі (муз. лук з гарбузовим резонатором). Батусі відомі як танцівники й барабанщики. У них поширені ансамблі барабанщиків, які грають на нгома (імпровізація на певну ритмічну фігуру, що супроводиться піснями). Вокальна музика — речитативного характеру, супроводиться грою на енанге (інанге) — 7-струнній цитрі. Вокальна музика батва близька до європ. діатоніки. Серед виконавців традиційної музики — співаки Візуру, Габрієль Нграрама, Сентудже, Себатунізі.

Літ.: Евсеев В. И. Руанда. М., 1974 Современные литературы Африки. Северная и Западная Африка. М.. 1973

Руанда - leksika.com.uaРуанда - leksika.com.uaРуанда - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази