Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow мін-мян arrow МОНГОЛІЯ
   

МОНГОЛІЯ

(Монгол Улс) - д-ва в Центр. Азії. Тер. — 1566,5 тис. км2. Нас. — 2,617 млн. чол. (1999, оц.): монголи (90 %), казахи (4 %), китайці (2 %), росіяни (2 %), ін. (2 %). Столиця — м. Улан-Батор. Адм.-тер. поділ — 18 аймаків (областей), що поділяються на сомони (райони), та 3 міста (Улан-Батор, Дархан. Ерденет) зі статусом самост. адм. одиниць. Офіційна мова — монгольська. Грошова одиниця — тугрик. Нац. свято — День народної революції (11 липня).

Сучасна монг. державність починається від подій 1-ї пол. 20-х рр. 20 ст., коли була обмежена, а з часом ліквідована напівколоніальна за статусом теокр. монархія на чолі з богдо-гегеном. 1924 країна стала республікою, де правляча народно-революційна партія проголосила за мету створення соціально-екон. передумов побудови соціалізму. Цього ж року був скликаний представн. орган — Великий народний хурал, який ухвалив першу конституцію. Нею утверджувалося утворення Монгольської Народної Республіки (МНР).

1940 було прийнято другу конституцію. Вона визначала М. «незалежною державою трудящих, які знищили феодальне та імперіалістичне гноблення». Остання соц. конституція була ухвалена 1960. В ній було поставлено завдання «завершити соціалістичне будівництво і побудувати у перспективі комуністичне суспільство». Правляча партія констатувала, що країна «завершила історичний перехід від феодалізму до соціалізму, обминувши капіталістичну стадію розвитку».

Державний герб Монголії - leksika.com.ua

Новий етап у розвитку монг. державності розпочався у 90-х рр. 13.1 1992 Великий нар. хурал, що почав функціонувати як парламент, ухвалив нову конституцію, чинну і сьогодні. Згідно з нею країна стала називатися Монголією. Форму держ. правління, встановлену осн. законом М., можна визначити як змішану республіканську. За конституцією, законод. влада належить Великому держ. хуралу, який визначений як «вищий орган державної влади» (ст. 20). До складу однопалат. хуралу входять 76 членів, яких обирають шляхом заг. і прямих виборів строком на 4 роки. Віковий ценз для активного і пасивного виб. права відповідно 18 і 25 років. Законод. ініціативою у Великому держ. хуралі наділені депутати, президент і уряд. Президентові належить право відкладального вето на закони, ухвалені хуралом. Це вето може бути подолано рішенням хуралу, прийнятим 2/3 голосів депутатів, котрі входять до його складу. Крім законодавчих, хурал здійснює ряд ін. повноважень. Він, зокрема: визначає фін., кред. і податкову політику д-ви; встановлює параметри соціально-екон. розвитку; ухвалює держ. бюджет і звіт про його виконання. Згідно з конституцією парламент наглядає за виконанням законів, а також ратифікує і денонсує міжнар. договори. Він також оголошує референдуми і визначає законність їх проведення. Главою д-ви є президент, який, за конституцією, «втілює єдність народу» (ст. 30). Вибори президента мають дві стадії. На першій відбуваються заг. вибори, де балотуються кандидати, яких висунули політ, партії, що мають своїх представників у Великому держ. хуралі. Змістом другого етапу презид. виборів є прийняття хуралом спец, закону, яким визнається мандат обраного на першому етапі кандидата у президенти.

Строк повноважень глави д-ви — 4 роки. Президент може бути переобраний ще на один строк. Віковий ценз для кандидатів у президенти визначений у 45 років. Вони мають бути уродженцями країни і постійно мешкати в ній протягом останніх 5 років перед виборами. Повноваження президента є дещо обмеженими порівняно з компетенцією глав ін. держав з відповідними формами правління. Так, здійснення конст. повноважень президента у сфері зовн. політики можливе лише після консультацій з Великим держ. хуралом. Усі його акти потребують контрасигнування з боку прем'єр-міністра. За конституцією, президент несе відповідальність перед хуралом. Він може бути усунений з поста рішенням хуралу в разі порушення конституції або присяги. Такому рішенню має передувати висновок Конст. суду. Вищий викон. орган д-ви — уряд. Кандидатуру на посаду його глави — прем'єр-міністра пропонує хуралу президент після консультацій з політ, партією або партіями, які мають більшість у парламенті. Президент може також запропонувати хуралу розпустити уряд (відправити у відставку). Призначений рішенням хуралу прем'єр-міністр після консультацій з президентом пропонує структуру і персональний склад уряду. Хурал розглядає окремо кожну кандидатуру на посаду члена уряду і приймає відповідне рішення. У конституції встановлено строк повноважень новопризначеного уряду — 4 роки. Це, однак, не виключає можливості його дострокової відставки за певних умов, також визначених законом.

Вищим судом загальної юрисдикції є Верховний суд. Його суддів безстроково призначає президент після їх представлення у хуралі за поданням

Монголія. Мапа - leksika.com.ua

спец. органу — ген. ради судів. Суддів ін. заг. судів також призначає президент, але безпосередньо за пропозицією цієї ради. Діє Конст. суд у складі 9 суддів. Судді КС призначаються хуралом на 6 років у однаковій кількості (по 3) з числа кандидатур, поданих хуралом, президентом і Верх, судом.

За формою держ. устрою М. — унітарна д-ва. Нас. столиці, аймаків і сомонів обирає строком на 4 роки представн. органи місц. самоврядування — хурали представників. Держ. владу на всіх рівнях адм.-тер. поділу представляють губернатори. Кандидатури на посади губернаторів визначаються хуралами відповідного рівня. Губернаторів аймаків і міст із самост. адм. статусом призначає прем'єр-міністр, губернаторів сомонів — губернатори аймаків. М. — член ООН з 1961, ряду ін. міжнар. організацій.

Дип. відносини України з М. встановлено 21.1 1992.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази