Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow А-акт arrow АВТОРОЗНАВЧА СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА
   

АВТОРОЗНАВЧА СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА

- вид криміналістичної експертизи, предметом якої є факт, дані про автора й умови складання тексту документа, що встановлюються експертом на основі спец, знань при дослідженні документа та ін. матеріалів крим. чи цив. справи. Об'єктами А. с. е. є тексти документів (рукописних, машинописних, поліграфічних, виконаних за допомогою розмнож, техніки), які належать до побут., публіцист., офіц.-ділового і (частково) до наук, стилів писем, мовлення. А. с. е. вирішує здебільшого три види питань: ідентифікаційні — про тотожність особи автора документа; класифікаційні — про типологічні, зокрема соціально-біографічні, характеристики автора (рідна мова, місце формування мовних навиків, осв. рівень, фах, стать тощо); діагностичні — про ситуативні умови (зовнішні та внутрішні) складання тексту документа (незвичайний пси-хофізіол. стан автора, факти навмис. зміни писемного мовлення, наслідування мовлення іншої особи тощо). Можливості такої експертизи визначаються, з одного боку, характером та обсягом мовного матеріалу, поданого на дослідження, з іншого — наук.-досл. потенціалом, ефективністю методики, яка застосовується експертом. Методика А. с. е. базується на комплексному використанні системи методів дослідження писем, мовлення, до яких належать, зокрема, спец, авторознавчі, а також лінгв., соціопсихо-лінгв. методи, адаптовані до виконання від-повід. експертних завдань. Сучасна криміналістика широко використовує статист., комп'ютерні методи, за допомогою яких розв'язуються проблеми диференціювання авторства, встановлення осв. рівня автора документа тощо.

Основоположним принципом суд.-авторозн. дослідження є побудова багаторівневої моделі досліджуваного комунікат. акта, здійснювана експертом на основі вивчення конкр. тексту та ін. матеріалів справи. Весь процес дослідження ознак писем, мовлення відбувається у єдності з формуванням цієї інформац. моделі і коригується нею. Підставою для ідентифікац. висновку (позитивного чи негативного) про автора документа слугує сукупність збіжних чи розбіжних ознак писем, мовлення, встановлена у процесі порівн. дослідження тексту спірного документа та зразків писем, мовлення особи, яка перевіряється. Підґрунтям для певної класифікаційної характеристики автора документа або про ситуат. умови складання тексту є встановлена сукупність відповідних діагност, ознак.

Літ.: Вул С. М. Теор. и метод, вопросы криминалист, исследования письм. речи. М., 1977; Вопросы суд.-авторовед. диагност, экспертизы. К., 1984. С. М. Вул.

 

Схожі за змістом слова та фрази