Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow П-пен arrow ПАРИЗЬКА КОНВЕНЦІЯ 1858
   

ПАРИЗЬКА КОНВЕНЦІЯ 1858

- міжнар-прав. документ, підписаний 19. IX 1858 учасниками Паризької конференції (22.V—19.IX 1858) — Австрією, Великобританією, Пруссією, Росією, Сардинією, Туреччиною і Францією. Конвенція визначила прав, статус дунайських князівств — Молдови та Валахії, засади їх об'єднання.

Вона передбачала, що об'єднані Молдова і Валахія перебуватимуть під сюзеренітетом Туреччини при збереженні в кожній з них влади свого князя (господаря), який обиратиметься пожиттєво представн. зборами князівств. Згідно з П. к. 1858 створювалися єдиний верх, суд та центральна комісія (по 8 представників від кожного князівства) для кодифікації старих і прийняття нових законів для Молдови і Валахії. Недоторканність князівств гарантували д-ви — учасниці Конвенції. Без дозволу останніх ні Туреччина, ні ін. д-ви не мали права вводити війська на тер. князівств або втручатися у їхні внутрішні справи. Князівства повинні були мати своїх представників у Стамбулі й зберігали всі свої привілеї та імунітети, що передбачалися поперед, договорами. Кожне князівство мало міліц. корпуси, які в разі війни ставали єдиною армією. П. к. 1858 проголосила скасування всіх станових привілеїв і запровадила в князівствах систему виборів з майн. цензом.

Незважаючи на протидію Туреччини і Австрії, Молдова і Валахія фактично об'єдналися 1859, обравши спільного монарха (господаря) — О. І. Кузу. Нове держ. об'єднання отримало назву Румунія і 1861 було визнане Туреччиною, яка, однак, зберігала над ним сюзеренітет до 1878.

Літ.: История дипломатии, т. 1. М., 1945; Краткая история Румынии. М., 1987.

К. О. Савчук.

 

Схожі за змістом слова та фрази