Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow рево-рек arrow РЕЗЕРФОРД
   

РЕЗЕРФОРД

(Rutherford) Ернест(30.VІІІ 1871, Брайтуотер, Нова Зеландія — 19.Х 1937, Кемб-рідж, похований у Вестмінстерському абатстві) — англ. фізик; один з основоположників вчення про радіоактивність та про будову атома. Член Лондон. королівського т-ва (з 1903), почесний член АН СРСР (з 1925). В 1932 за наук. заслуги присвоєно титул лорда Нельсона. Закінчив Новозеландський ун-т (1894). З 1894 працював у Кавендішській лабораторії при Кембріджському ун-ті під керівництвом Дж. Дж. Томсона. У 1897 — 1907 керував кафедрою фізики в Монреальському ун-ті (Канада); виконав ряд досліджень з радіоактивності речовин. В 1907—19 Р. — професор Манчестерського, а з 1919 і до кінця життя — Кембріджського ун-тів, одночасно директор Кавендішської лабораторії. Наукові праці Р. стосуються питань радіоактивності і будови атомного ядра. Спільно з Ф. Содді Р. довів, що радіоактивність являє собою спонтанний розпад атома речовини, при якому він змінює своє місце у періодичній системі елементів Д. І. Менделєєва, тобто відбувається перетворення атомів одних елементів на інші. Показав, що випромінювання радіоактивної речовини — складний процес, в якому основна частина енергії переноситься частинками. Р. встановив, що таке корпускулярне випромінювання складається з двох частин і запропонував для них назви "α-проміння" і "β-проміння". Р. довів, що α-проміння являє собою атоми гелію, а β-проміння — потік електронів. Вивчаючи розсіяння а-частинок під час проходження їх через речовину, він знайшов закони розсіяння і дійшов висновку, що в центрі атома існує масивне додатно заряджене ядро (див., напр., Резерфорда формула). Запропонував 1911 планетарну модель атома на зразок Сонячної системи, на основі якої 1913 Н. Бор створив теорію атома і спектрів. У 1919 здійснив першу штучну ядерну реакцію, перетворивши азот на кисень, заклавши тим самим основи сучас. фізики ядра. З цього часу Р. зосередив свою діяльність на штучному перетворенні ядер під дією швидких частинок. Р. створив велику школу фізиків (Г. Мозлі, Дж. Чедвік, Дж. Д. Кокрофт, М. Л. Е. Оліфант, Н. Бор, Г. Гейгер, О. Гай). З рад. фізиків учнями Р. були П. Л. Капіца, К. Д. Синельников та Ю. Б. Харитон. Нобелівська премія, 1908.

Літ.: Капица П. Л. Воспоминания о проф. Э. Резерфорде. "Успехи физических наук", 1938, т. 19, в. 1; Резерфорд — учёный и учитель. M.1 1973.

Резерфорд - leksika.com.ua