Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow У arrow УЛОЖЕННЯ ПРО ПОКАРАННЯ КРИМІНАЛЬНІ ТА ВИПРАВНІ 1845
   

УЛОЖЕННЯ ПРО ПОКАРАННЯ КРИМІНАЛЬНІ ТА ВИПРАВНІ 1845

- законод. акт Рос. імперії. Це був перший у Росії крим. кодекс, затв. імператором. У 1866 та 1885 видавалися нові редакції Уложення. Складалося з 24 розділів, 81 глави і 2 224 статей. Перший розділ У. «Загальна частина» містить 181 статтю. Тут подано поняття крим. діяння та види покарання, визначено стадії скоєння правопорушення, форми співучасті, обставини, що пом'якшують чи обтяжують крим. відповідальність. Усі покарання поділено на два розряди (покарання кримінальні й покарання виправні); розряди — на роди (11), а роди — на ступені покарання з вищою і нижчою мірою (35).

До крим. покарань належали: позбавлення усіх прав стану в поєднанні зі смертною карою або засланням на каторгу, на поселення в Сибір, на Кавказ. Позбавлення усіх прав стану означало втрату всіх привілеїв, пов'язаних з належністю до нього, припинення подружніх стосунків та позбавлення права на майно (воно переходило до спадкоємців), позбавлення батьк. прав. Випр. покаранн ями вважалися: позбавлення усіх особливих особистих і станових прав та привілеїв, поєднане із засланням до Сибіру або ін. місця; позбавлення волі шляхом ув'язнення у фортеці, тюрмі, гамівному або робітному будинках, у монастирі; тимчас. арешт, догана, грош. стягнення тощо. До цих покарань додавалися тілесні покарання: биття батогом, палицею, мотузкою. Крім поділу покарань на крим. та виправні, в Уложенні виділялося 3 групи покарання: головні, додаткові та замінюючі. До головних належали ті роди, в яких визначалася крим. відповідальність — т. з. драбина покарань. Дод. покараннями називалися такі, що окремо не встановлювалися (церк. покаяння, конфіскація майна, заборона промислу тощо), але супроводжували головні. Замінюючими наз. покарання, які замінювали головні в деяких визначених законом випадках. Крім того, існували особливі покарання за злочини і провини по службі (звільнення зі служби, зміщення з посади, догана, зауваження тощо) та виключні покарання (позбавлення христ. поховання, часткове позбавлення права спадкування тощо).

Особлива частина Уложення (розділи II—XII) стосувалася системи злочинів. Це, зокрема, злочини проти віри, державні (замах на життя імператора, участь у повстанні, складання і поширення письм. і друк, творів бунтівного змісту тощо), проти порядку управління, посадові, проти законів про стани (була окр. глава про злочини кріпаків проти своїх власників), проти життя, здоров'я, волі та гідності приват, осіб, проти власності приват, осіб. У ред. 1866 дещо лібералізовано систему покарань. З Уложення вилучено статті про малозначні злочини і провини. Запроваджено нове положення, яке надавало суду право враховувати обставини скоєння злочину. Редакція Уложення 1885 відрізнялася від ред. 1866 деякими новими складами держ. злочинів: було, напр., встановлено відповідальність за поширення творів, які закликали до повстання проти верх, влади серед війська; посилена крим. відповідальність за страйки тощо.

Літ.: Рос. зак-во Х-ХХ веков, т. 6. М., 1989; Развитие рус. права во второй пол. XIX — нач. XX в. М., 1997; Історія д-ви і права Украши, т. 1. К., 2000.

В. А. Чехович.

 

Схожі за змістом слова та фрази