— максимальне поєднання психічних параметрів двох або кількох людей; взаєморозуміння людей, що спілкуються. Основою П. с. є узгодженість їхніх рухів, дій, вчинків, емоційності, спрямованості потреб та ін. П. с. включає 4 рівні: психофізіологічний (збіг властивостей, темпераменту, потреб), психологічний (взаємодія характерів, мотиві и поведінки), соціально-психологічний (узгодженість соціальних ролей, інтересів, цінностей), соціально-ідеологічний (подібність ідеологічних цінностей, соціальних установок відносно фактів дійсності у сфері класових інтересів). П. с. має виняткове значення для групової (колективної) діяльності, коли чітко розподіляються ролі 1 функції між виконавцями спільної програми і кожен з них доповнює іншого (екіпаж космічного корабля, підводного човна, будь-яка експедиція тощо). Знання П. с. використовують у галузі психології управління. П. с. є також важливою умовою надійності сімейного життя.
Літ.: Социальная психология. Л., 1979; Обозов Н. Н. Межличностные отношения. Л.. 1979.
Л. А. Лепихова.
|
