Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow комер-коно arrow КОМПАНІЙСЬКІ ПОЛКИ
   

КОМПАНІЙСЬКІ ПОЛКИ

комонні полки, охочекомонні полки — полки найманої кінноти у військах укр. гетьманів у 70-х рр. 17 ст. Виконували військ.-поліц. (придушення заворушень, запобігання переселенню і втечам селян, охорона гетьмана та його резиденції тощо), сторожову та розвід, служби, брали участь у бойових діях. Перебували в розпорядженні гетьм. уряду.

У Гетьманщині з'явилися за Д. Многогрішного як складова частина охотницького (найманого) війська (спочатку 2 полки, згодом — 5). І. Мазепа мав 5 кінних (охочекомонних, або власне компанійських) і 5 піших (охочепіхотних, або сердюцьких) полків. У 1726 з трьох полків, які лишилися після гетьманування І. Мазепи, за наказом імп. Катерини 1 утворено два. За гетьмана Д. Апостола в 1728 було знову сформовано третій полк. К. п. поділялися на сотні й курені. Утримувалися з гетьм. скарбниці (грош. платня, зброя, одяг) і частково за рахунок місц. населення (харчі, фураж). Полки не мали пост, місць дислокації, квартирували в селах і містечках. Наприкінці 17 ст. К. п. комплектувалися на добровільній основі шляхом найму «охотників» — представників груп населення, що не мали чітко визначеної станової належності (випищиків, безземельних селян, збіднілих козаків тощо), і частково іноземців (сербів, волохів та ін.). З 1-ї чверті 18 ст. компанійська служба поступово набувала спадкового характеру, а самі компанійці перетворилися на напівпривілейований прошарок козац. стану. Вони мали право на особисту недоторканність, обрання на земс. посади, необмежене володіння власністю, вільне господарювання і податкові пільги. К. п. налічували у середньому по 500—600 осіб. Поділялися на сотні, сотні — на курені. У військ, й адм.-госп. питаннях полки підпорядковувалися гетьману, який особисто призначав компанійських полковників. К. п. брали активну участь у всіх військ, конфліктах на теренах Лівобереж. Гетьманщини, охороні її кордонів від татар, набігів. З поч. обмеження укр. автономії контроль за К. п. поступово перейшов до органів рос. влади. Після реформи 1726 К. п. втратили військ, значення, їх осн. функціями стали поліц. і вартова служба. Відповідно до наказу імп. Катерини II від 24.Х(4.ХІ) 1775 були перетворені на регулярні полки рос. армії.

Літ.: Дядиченко В. А. Нариси сусп.-політ, устрою Лівобереж. України кін. XVII - поч. XVIII ст. К., 1959; Апа-нович О. М. Збройні сили України в першій пол. XVIII ст. К., 1969; Сокирко О. Г. Укр. найманці: (Охотницьке військо Лівобережної Гетьманщини 1669— 1672 рр.). К., 1998.

О. Г. Сокирко. В. А. Чехович.

 

Схожі за змістом слова та фрази