Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow мир-міл arrow МІЛЛЬ
   

МІЛЛЬ

(Mill) Джон Стюарт (20.V 1806, Лондон — 8.V 1873, м. Авіньйон, деп. Воклюз, Франція) — англ. філософ, економіст, соціолог і політ, діяч. Одержав дом. освіту. Протягом 1823—58 служив в Ост-Індській компанії. У 1835—40 М. — власник і видавець часопису «London Review». У 1865—68 був членом палати громад. Автор праць «Система логіки» (т. 1—2, 1843), «Основи політичної економії з деяким їх застосуванням до суспільної філософії» (т. 1-2,1848), «Про свободу» (1859), «Про представницьке правління» (1861), «Утилітаризм» (1862) та ін. М. почав з підтримки утилітаризму І. Бентама, потім він перейшов до створення власної теорії, на яку справили вплив вчення багатьох зх. мислителів, а також ряд ідей соціалістів-утопістів поч. 19 ст. У своїй концепції «справжнього вчення утилітаризму» М. висунув на перший план принцип узгодження інтересів людей (у т. ч. соціальних) задля досягнення їх особистого щастя і щастя всіх індивідів. На відміну від І. Бентама інтереси і прагнення людей М. тлумачив не як виключно індивідуальні, а як породження людської природи, що включає у себе «бажання єднання з ближніми», почуття симпатії і любові до них як основу прагнення до спільного блага. На цьому будувалася держ.-правова програма М. Він відкидав претензії І. Бентама щодо вироблення універсальних законів і орієнтувався у своїй доктрині на створення «правильної і моральної моделі» політ.-правової організації, яку він пов'язував із встановленням свободи особи, сусп. порядку і прогресу в розвитку сусп-ва. У питаннях свободи чільне місце відводилося свободі кожного щодо вибору життєвих цілей і самост. вирішення власної долі, а також іншим свободам, у т. ч. загальнодемократичним. Сусп. порядок і прогрес, за вченням М., базується на специф. характеристиці сусп-ва як сукупності не окр. індивідів, а різних класів. їх він трактував як стійкі категорії осіб з однаковими ін

Мілль Дж.С. - leksika.com.ua

тересами і соціальним положенням. Представлена система мала, за М., базуватися на рівновазі двох осн. класів — працівників і господарів. А тому при створенні зак-ва неприпустимо керуватись інтересами працівників, їх «класовим егоїзмом». В ост. творі «Автобіографія» (надр. 1873) М. називав себе соціалістом, але підтримував лише деякі ідеї соціалістів, по-своєму їх інтерпретуючи. Гол. опорою соціалізму називав заг., безкорисливу свідомість, а виховання її вважав вирішальною запорукою розповсюдження соц. принципів. Формулюючи свої конст.-правові погляди, М., поряд з обстоюванням представн. правління, розширення виб. прав на користь робітників і жінок, встановлення гарантій від тиранії політ, влади, часто різко висловлювався проти послідовної демократії — «тиранії більшості», захищаючи інтереси освіченої сусп. еліти й відкидаючи т. з. класове законодавство. В 19 — на поч. 20 ст. ідеї М. набули значного поширення.

Літ.: Courtney W. L. Life of J. S. Mill. London, 1888; Anschutz R. P. The philosophy of J. S. Mill. N. Y., 1953: История полит, и правовых учений. XIX в. М., 1993.

Н. С. Прозорова.

 

Схожі за змістом слова та фрази