Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow роск-руж arrow РУДАНСЬКИЙ
   

РУДАНСЬКИЙ

Степан Васильович [25.ХІІ 1833 (6.І 1834), с. Хомутинці, тепер Калинівського району Вінницької обл.— 21.IV (З.V) 1873, Ялта] — укр. поет-демократ. Н. в сім'ї священика. Закінчив петерб. Медико-хірургічну академію (1861). У Петербурзі захворів на туберкульоз і на його прохання був призначений лікарем у Ялту Р. залишив по собі добру пам'ять серед бідного населення як лікар-гуманіст. У 1872 в Криму спалахнула епідемія холери. Р., не шкодуючи себе, вів боротьбу з пошестю; сам захворів на холеру. В цей час внаслідок інтриг почалося переслідування поета з боку начальства. Фізичне знесилення, моральна травма призвели до загострення туберкульозу. За кілька місяців Р. помер. Друкуватися почав 1859—61 в журналах "Русский мир" і "Основа". Перші літ. спроби в жанрі балади ("Розбійник", "Вечорниці", "Упир") написані 1851—54. У ліричних поезіях Р. відчутний вплив нар. пісні. Виступав проти кріпацтва ("Над колискою", 1857; "Гей, бики", 1859; "Не кидай мене", 1860). У вірші "Наука" (1860) протиставляв два види моралі — обивательське пристосовництво і активну боротьбу за кращу долю народу. Тип нової людини-борця змальовано в алегоричному образі могутнього дуба ("Нехай гнеться лоза", 1859). Р.— автор пісні "Повій, вітре, на Вкраїну", що стала народною. Написав кілька істор. поем, поему-казку "Цар-Соловей" (1857) і космогонічну атеїстичну поему "Лірникові думи" (1856), яка була заборонена цензурою. Визначне місце в літ. спадщині Р. посідають співомовки, написані 1857—59. Це коротенькі гумористично-сатиричні мініатюри у формі коломийкового вірша. В них. за висловом і. Франка, поет виявив себе "найоригінальнішим і заразом найбільш народним". Р. гостро викривав хабарництво, порочність усієї самодержавно-кріпосницької системи. У співомовках показано моральну перевагу простих людей над панами ("Добре торгувалось", "Почому дурні?", "Пан і Іван в дорозі" та ін.). Значна група співомовок має антиклерикальний і антирелігійний характер ("Пекельна смола", "Страшний суд", "Піп на пущі", "Сповідь", "Чорт" та ін.). Р. переклав укр. мовою "Слово о полку Ігоревім", уривки з "Краледворського рукопису", "Іліаду" Гомера, "Енеїду" Вергілія, частини поеми "Демон" М. Лермонтова, "Сни" Г. Гейне. На могилі поета на Масандрівському кладовищі в Ялті встановлено пам'ятник. Іл. див. до ст. Кримська область, т. 5, є. 518.

Тв.: Твори, т. 1 — 7. Львів, 1895—1903: Твори, т. 1 — 3. К., 1972 — 73. Літ.: Пільгук І. І. Степан Руданський. К., 1956; Герасименко В. Я. Життєвий і творчий шлях С. В. Руданського. В кн.: Руданський С. Твори. К., 1959: Колесник П. Й. Степан Руданський. К., 1971; Сиваченко М. Є. Студії над гуморесками Степана Руданського. К., 1979.

В. Я. Герасименко.

Руданський - leksika.com.ua