Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow іон-іщ arrow ІСТОРИЗМ
   

ІСТОРИЗМ

— принцип наукового пізнання об'єктивної дійсності, згідно з яким речі і явища мають розглядатися в їхньому закономірному історичному розвитку, в зв'язку з конкретними умовами їхнього існування. Принцип І.— один з найважливіших моментів діалектико-матері алістичного світогляду. І. виник у 18 ст. в боротьбі проти емпіризму середньовічної науки та теологічного провіденціалізму. І. формувався у філос- істор. концепціях Дж. Віко, Вольтера, Й.-Г. Гердера, Ж.-Ж. Руссо, Д. Дідро, Й.-Г. Фіхте, Г.-В.-Ф. Гегеля, А.-К. Сен-Сімона, представників революційного демократизму та ін. Значну роль в утвердженні принципу І. відіграли успіхи суспільних і природничих наук. Проте домарксистський І. спирався переважно на метафіз. теорію розвитку, розглядав бурж. суспільство як кінцеву мету соціального прогресу. В цьому полягала його обмеженість, яка перетворилась на антиісторизм. Універсального характеру й чітко визначеного змісту принцип І. набрав лише з виникненням діалектичного та істор. матеріалізму. Марксистсько-ленінський І. поширюється на всі сфери існування об'єктивної дійсності. Він заперечує архаїзацію чи модернізацію історії, ворожий релятивізмові і догматизмові, спрямований проти суб'єктивізму й метафізики в оцінці явищ природи, особливо суспільства. Конкретно-істор. підхід до явищ має велике значення для діяльності марксистсько-ленінських партій, для їхньої боротьби проти бурж. ідеології.

B. С. Горський.