Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow орг-ощ arrow ОСНОВНІ ДЕРЖАВНІ ЗАКОНИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
   

ОСНОВНІ ДЕРЖАВНІ ЗАКОНИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

— звід прав, актів, які стосувалися заг. засад держ. устрою цар. Росії. Уперше 1832 кодифіковані під кер. М. М. Сперанського. Переглянуті й схвалені Миколою II у 1906 у зв'язку з оголошенням Маніфесту 17 жовтня 1905. Нова редакція О. д. з. Р. і. стала підсумком змін у держ. устрої Росії у роки 1-ї рос. революції 1905—07. Звід складається з розд. «Основні державні закони», правил для членів імператор, дому та 6 додатків (про держ. герб та печатку, присягу держ. чиновників тощо). Існує думка, що 0. д. з. Р. і. були по суті дарованою монархом конституцією. Росія проголошувалася ними єдиною і неподільною д-вою. Особа імператора визначалася священною і недоторканною. Йому належала влада по управлінню д-вою у повному обсязі. Імператор видавав укази в порядку верхов, управління, призначав і звільняв голову Ради міністрів, міністрів та ін. вищих посад, осіб. Монарх оголошував воєнний стан місцевостей, війну та укладав мир, а також ін. угоди з іноз. д-вами. Він визнавався верхов, керівником усіх зовн. зносин Росії з іноз. д-вами, верхов, головнокомандувачем та ін. Мав право розпуску Держ. думи до закінчення 5-річного строку повноважень членів Думи, призначаючи нові вибори і час її скликання. Імператор жалував титули, ордени та ін. відзнаки, а також права стану, мав право помилування засуджених, пом'якшення покарань, загального прощення осіб, які скоїли злочинні дії, з припиненням проти них суд. переслідування і звільнення їх від суду та покарання. Від його імені чинилося правосуддя.

Закріплювався принцип бюрокр. централізму і відповідальності чиновників виключно перед царем та вищими органами. Передбачалися деякі обмеження повноважень Думи. Вона не могла розглядати бюдж. питання, пов'язані з діяльністю військ, м-ва і м-ва імператор, двору. Монарх не дозволяв втручатися у вирішення питань про витрати на утримання імператор, сім'ї.

Щодо законод. влади, то заснування Держ. думи, реорганізація Держ. ради і перетворення її на другу палату дещо обмежували владу царя у галузі зак-ва, проте ці обмеження були певною мірою формальними. Жоден закон, схвалений Держ. думою та Держ. радою, не міг вступити в силу без затвердження імператором. Монарх міг відхилити схвалений двома палатами закон, і ніякої санкції за це в законі не передбачалося. Цареві надавалася законод. ініціатива з усіх предметів зак-ва, а перегляд О. д. з. Р. і. або внесення змін до них відбувалися тільки за ініціативою царя. Крім того, ст. 87 О. д. з. Р. і. значно розширювала законодавчу владу царя, надаючи йому право на період припинення роботи Держ. думи (час роботи засідань Думи та строк її перерви визначалися царем) видавати надзв. укази, які мали силу законів. Крім того, без затвердження монархом жоден закон не мав сили. Підписані царем закони оголошувалися Сенатом у встановленому порядку. Згідно з О. д. з. Р. і. в редакції від 23.IV 1906, Держ. дума і Держ. рада користувалися рівними законод. правами, могли направляти запити уряду та його окр. членам з приводу їх неправомір. дій, а також звертатися до міністрів за роз'ясненнями щодо справ, які вони розглядали. Фактично ж Держ. рада користувалася більшим політ, впливом, до того ж цар завжди підтримував Держ. раду в її конфліктах з Держ. думою.

О. д. з. Р. і. визначали Раду міністрів як орган по об'єднанню дій міністерств та головно-управляючих у сфері вищого держ. управління. Нова редакція зводу закріпила також певні права (недоторканність житла, право вільно обирати місце проживання і занять, набувати й відчужувати майно, вільно виїжджати за кордон, недоторканності власності, проводити збори, забезпечувати свободу слова, друку, віросповідання, утворювати союзи і громади тощо) та обов'язки (захист престолу і вітчизни, сплата встановлених законом податків і мита, відбування повинностей) рос. підданих. О. д. з. Р. і. втратили чинність з поваленням самодержавства в Росії у лютому 1917.

Літ.: Развитие рус. права во второй пол. XIX — нач. XX века. М, 1997; Хрестоматія з історії д-ви і права України, т. 1. К., 1997.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази