Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow стад-статус arrow СТАН
   

СТАН

— граматична категорія дієслова, яка виражає різні взаємовідношення між суб'єктом і об'єктом дії. Значення С. виражаються перехідними дієсловами. Основою С. є протиставлення дійсного (активного) й пасивного значень, які передаються різними граматичними формами. Напр., "Робітники будують будинок" (дійсний С.) і "Будинок будується робітниками" (пасивний С.). У рос., укр. та ін. слов'ян, мовах пасивне значення виражається синтетичними зворотними (будинок будується) або аналітичними формами, до складу яких входить пасивний дієприкметник (будинок збудований, був збудований, буде збудований). У неперехідних дієсловах також виділяються значення С. (безоб'єктне, взаємне, загально-зворотне, пасивно-зворотне та ін.), які охоплюють певні семантичні групи.

В. М. Русанівський.

 

Схожі за змістом слова та фрази