Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow прото-псі arrow ПРУССІЯ
   

ПРУССІЯ

— нім. військово-колонізаторська держава, оплот реакції й мілітаризму в Німеччині; ліквідована в результаті розгрому фашистської Німеччини в 2-й світовій війні. Осн. істор. ядро П. становив Бранденбург, що об'єднався 1618 з герцогством Пруссія (засн. 1525 на частині земель Тевтонського ордену, загарбаних ним у прибалт. племені пруссів) в єдину Бранденбурзько-прусську д-ву. За Вестфальським миром 1648 до П. перейшли польс. землі Зх. Помор'я та ряд ін. територій. Бранденбурзько-Прусське князівство 1701 стало королівством П. на чолі з дин. Гогенцоллернів. У П. панував мілітаристський поліцейсько-бюрократич. режим. Екон. і політ. життя П. було підкорене інтересам поміщиків (юнкерства), розвиток капіталізму гальмувало кріпацтво. За Фрідріха II (1740—86) прусська армія стала найбільшою в Європі. П. була військ. плацдармом нім. феодалів, а згодом — нім. імперіалістів для агресії на Сх. В ході війни за австр. спадщину 1740— 48 П. загарбала більшу частину Сілезії. Під час Семилітньої війни 1756—63 рос. війська, розгромивши армію Фрідріха II, 1757 зайняли Сх. П., а 1760 — Берлін. Внаслідок поділів Польщі (1772, 1793, 1795) до П. було приєднано польс. землі (Варшаву, Гданськ, Торунь, Познань та ін.). Прусська монархія була оплотом феод.-абсолютистської реакції в Європі. Під час Великої французької революції П. взяла участь у антифранц. коаліціях європ. д-в. Після розгрому прусської армії Наполеоном І за Тільзітським миром 1807 П. втратила бл. половини своєї території. В 1807—11 у П. було здійснено ряд бурж. реформ (скасування особистої кріпосної залежності селян, запровадження міського самоврядування), а також реформу армії. В 1812 П. взяла участь у війні наполеонівської Франції проти Росії, а 1813 приєдналася до антифранц. коаліції. За рішенням Віденського конгресу 1814— 15 тер. П. було значно розширено. В 1815 П. увійшла до Священного союзу. В серед. 19 ст. в П. почалася індустріалізація, став зростати робітн. рух (див. Сілезькі повстання ткачів). Після поразки революції 1848—49 в П. та ін. нім. д-вах розвиток капіталізму в с. г. пішов важким для селянства т. з. прусським шляхом. Уряд П. допоміг рос. царизмові придушити польське повстання 1863—64. Боротьба за гегемонію в Німеччині між П. і Австрією завершилася перемогою П. Після австро-прусської війни 1866 було утворено 1867 Пн.-Нім. Союз на чолі з П. Внаслідок франко-прусської війни 1870— 71 уряд О. Бісмарка "залізом і кров'ю" завершив возз'єднання Німеччини на прусській мілітаристській основі. П. здійснила інтервенцію проти Паризької комуни 1871. Після возз'єднання Німеччини (1871) П. стала гол. частиною Нім. імперії. Король П. був водночас нім. імператором. Прусський мілітаристський дух пройняв усі сторони життя Німеччини, надихав її агресивну зовн. політику. Створений 1891 Пангерманський союз пропагував ідею світової гегемонії Німеччини, приділяючи значне місце в своїх агресивних планах загарбанню слов'янських, зокрема укр., земель, був натхненником розв'язання 1-ї світової війни 1914— 18. Під час Листопадової революції 1918 в Німеччині було повалено монархію. П. стала однією з земель Німеччини, залишилася носієм реакції й мілітаризму, які посилилися з приходом до влади в Німеччині фашистів. Після розгрому гітлерівської Німеччини в 2-й світовій війні, відповідно до рішень Потсдамської конференції 1945, Польщі було повернуто загарбані П. землі, а м. Кенігсберг (тепер Калінінград) з прилеглими районами передано Рад. Союзові, тер. П. на Зх. від Одри і Зх. Нейсе залишено в складі Німеччини. 25.ІІ 1947 Союзна контрольна рада в Німеччині ухвалила закон про ліквідацію Прусської держави.

О. В. Долинський.