Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow А-акт arrow АКАДЕМІЯ
   

АКАДЕМІЯ

— традиц. назва вищих наук, установ и навч. закладів. Походить від грец. Аиабтїиєїа, Ахабпрл'а (місцевість поблизу Афін, названа так на честь міф. героя Акаде-ма). Тут 387 до н.е. Платон почав з учнями свої знамениті філос. бесіди. Так утворилася Платонівська А. у Давній Греції. Прототипами А. як вищої наук, установи та навч. закладу були в еллін, світі Александрійський Мусейон (поч. З ст. до н. е.), а на Сході — Будинок Мудрості у Багдаді (9 ст.) та Академія Мамуна у Хорезмі (поч. 11 ст.). У новіт. історії перші А. з'явилися за доби Відродження. Перша з нац. академій, що збереглася до наших днів, — Французька — засн. 1634 за ініціативою кардинала А. Ж. Рі-шельє. Через 13 років у Парижі було ств. Королівську А. живопису та скульптури — родоначальницю майбутніх А. мистецтв. Тепер у світі існує велика кількість різноманітних А. Здебільшого вони є добровільними об'єднаннями вчених (у т. ч. правознавців), створеними з метою визначення напрямів розвитку науки, розв'язання відповід. проблем, публікації наук, праць, стимулювання дослід, діяльності. А. часто не мають власної досл. бази, однак користуються певною держ. підтримкою. Це, зокрема, стосується нац. (центральних) А.: Нац. академії наук (США), Академії наук Китаю, Королівського т-ва (Лондон) тощо.

У Рад. Союзі (до його розпаду 1991) існувала система державних А. — АН СРСР (засн. 1925) і АН союз, республік (у т. ч. АН УРСР), а також галузеві А. (мед. і пед. наук, буд-ва і арх-ри, аграрних наук та ін.). Вони фінансувалися з держ. бюджету, виконували держ. завдання у царині науки та освіти, сприяли розвиткові н.-т. прогресу. Діяльність А. регулювалася відповідним законодавством та академ. статутами, які затверджувалися держ. органами. Першою в Україні школою вищого рівня й осередком академ. науки була Острозька гре-ко-слов'яно-лат. колегія (бл. 1576), потім — Києво-Могилянська А. (1632). За часів УНР 1918 утворено Укр. А. наук (УАН), від якої веде свій родовід нинішня Національна Академія наук України (НАН України). У серед. 90-х pp. у країні склалася система держ. А.: НАН України, Укр. А. аграрних наук, А. мед. наук України, А. пед. наук України, А. мистецтв України та Академія правових наук України (АПНУ). Вони є об'єднаннями вчених (академіків і членів-кореспондентів) та відповідних н.-д. установ. Ці А. покликані забезпечувати розвиток науки та її практ. віддачу. Вони користуються держ. підтримкою і діють на засадах чинного законодавства та власних статутів. Після здобуття незалежності (1991) в Україні виникло кілька десятків галузевих недержавних А. (А. технол. наук, Укр. екол. А., Українська академія політичних наук тощо). Вони діють на основі власних статутів, є громад, орг-ціями (т-вами вчених). Назву А. в Україні має ряд вищих закладів освіти — Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Академія Збройних Сил України, Академія Служби безпеки України, Академія Прикордонних військ України, Національна академія внутрішніх справ України, Українська академія державного управління при Президентові України тощо. Правовий статус цих А., як і ін. вищих закладів освіти, визначено Законом України «Про освіту» (в ред. 1996) та ін. нормат. актами. Термін «академія» вживається і для найменування окремих міжнар. наук.-осв. інституцій: Академія європейського права, Академія міжнародного права ТОЩО. Ю. С. Шемшученко.

 

Схожі за змістом слова та фрази