Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow термо-тик arrow ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
   

ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ

—у складі Української РСР. Утворена 4.XII 1939 в результаті возз'єднання зх.-укр. земель в єдиній Укр. Рад. д-ві. Розташована на

3. республіки. В області — 16 районів, 424 сільради, 16 міст, 15 с-ш міськ. типу. В 1967 область нагороджено орденом Леніна. Карти див. на окр. арк., с. 112—113.

Природа. Більша частина Т. о. лежить у межах Подільської височини, крайня пн.-зх. частина — у Малому Поліссі. Подільська височина (макс. висота в межах області 443 м) поступово знижується з Пн. на Пд. і Пд. Сх. На Пн. цієї височини підносяться Вороняки та Кременецькі гори (вис. до 408 м). які крутим уступом обриваються до Малого Полісся. З Пн. Зх. на Пд. Сх. простягаються скелясті, дуже розчленовані вапнякові пасма — Товтри, або Медобори. На крайньому Пд. Зх.— Опілля. Поширені карстові форми рельєфу: печери (див. Печери подільські), лійки, понори, карри. Серед корисних копалин переважають мінеральні буд. матеріали: вапняки, цегельні й черепичні глини, кварцові піски, пісковики, гіпс, крейда, мергель, гравій, галька. Є також поклади торфу, бурого вугілля (Бриківське родовище), бентонітових глин (Почаївське, Бережанське, Смиковецьке родовища), доломітів, глауконітових пісків, фосфоритів, самородної сірки: мінеральні води й лікувальні грязі. Клімат помірно континентальний. Пересічна т-ра січня на Пн.— 5,5°, на Пд. — 4,5°, липня відповідно + 18 та +19°. Опадів 520—700 мм на рік, бл. 75 % їх припадає на теплий період. Інколи випадає град. Взимку бувають заметілі. Вегетаційний період 203—208 днів. Річки Т. о. належать до басейнів Дністра (Золота Липа, Коропець, Стрипа, Джурин, Серет, Нічлава, Збруч) та Прип'яті (Іква, верхів'я Горині й Вілії). В області 380 ставків площею понад 1 га і 14 водосховищ заг. пл. 7825 га. Проводиться комплекс заходів щодо охорони вод від забруднення й раціонального використання їх. У ґрунтовому покриві переважають різні види чорноземів, сірі і темно-сірі опідзолені грунти. На Зх. і Пд. Зх.— світло-сірі й сірі опідзолені грунти. Дернові та болотні грунти поширені у пн. частині. Область розташована в лісостеповій зоні. Ліси займають 189,6 тис. га, в основному по долинах річок, у Товтрах, Кременецьких горах та на вододілах. Найпоширеніші широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, в'яз, липа), трапляються букові ліси з домішкою граба, липи; у Придніпров'ї — діброви. На Пп.— соснові й дубово-соснові ліси. Із ссавців на тер. області найпоширеніші козуля, дика свиня, лисиця борсук, куниці — лісова та кам'яна, заяць-русак, тхори, ласка, видра (поблизу річок), білка. Акліматизовано ондатру, нутрію (в звірівничих г-вах). З птахів: крижень, чирок, чайка, бекас, річковий мартин, білий лелека, перепілка, зяблик, дрозди, сіра куріпка, сови, яструб та ін. В карстових печерах багато рукокрилих. Серед 373 природоохоронних об'єктів області (заг. пл. 47,9 тис. га) — 9 держ. заказників ("Дача Галілея", Жижавський, Касперівський, "Криве урочище", Обіжевський, Семиківський, Серетський, "Суразька дача" та Чистилівський). Пам'ятки природи респ. значення — Подільська бучина, Заліщицька діброва, урочище Глоди, Кременецькі тори та ін.: печери — Оптимістична, Озерна, Кристальна, Млинківська печера, Вертеба та ін.; пам'ятки садово-паркового мист. респ. значення — Скала-Подільський, Більче-Золотецький, Кременецький, Вишнівецький, Раївський парки та Гермаківський дендропарк.

Населення. Осн. населення — українці; живуть також росіяни, поляки, євреї. Пересічна густота нас. — 84,2 чол. на 1 км2 (1983). Найгустіше населені центр. і пд. частини області. Міське населення становить 35% (1983). Найбільші міста: Тернопіль, Чортків, Кременець, Бережани.

Народне господарство. До возз єднання з УРСР тер. сучасної Т. о. була агр. районом. Пром-сть була відсталою, переважали дрібні й напівкустарні підприємства по переробці деревини та с.-г. сировини (млини, спиртові і маслоробні з-ди, бойні). За роки Рад. влади

Тернопільщина перетворилася на індустр. агр. область з багатогалузевою пром-стю і високо інтенсивним с. г. Створено маш.-буд. і металообр., енерг., хім., легку та ін. галузі пром-сті, технічно переоснащено харч. пром-сть. На соціалістичних засадах перебудовано с.-г. виробництво. Промисловість. Промисловий комплекс Т. о. становлять харчова (40,3 % валової продукції промисловості області, 1982), легка (27,5%), машинобуд. і металообробна (17,4 %), буд. матеріалів (4,2 %), лісова і деревообр. (2,3% )та ін. галузі. Паливно-енерг. базу області становлять довізні газ, кам. вугілля, енергія Бурштинської ДРЕС (Івано-Фр. обл.) та Ладижинської ДРЕС (Вінн. обл.). В області діють 150 пром. підприємств. Харч. пром-сть представлена цукр. (9 з-дів, з них 8 збудовано за роки Рад. влади — у Борщеві, Хоросткові, Збаражі, Козовій, Бучачі, Ланівцях, Кременці, Чорткові; 1982 вироблено 524,8 тис. т цукру-піску), молочною і маслосироробною (Тернопіль, Бережани, Борщів, Заліщики, Кременець, Ланівці та ін.), м'ясною (комбінати у Тернополі й Чорткові), плодо-овочеконсервною (Заліщики, Бережани), спиртовою, тютюново-махорковою(Кременець, Борщів, Монастириська. с. Ягільниця Чорт

ківського р-ну) та ін. галузями. Розвинуті текст. (Тернопільський бавовняний комбінат імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, Кременецька ф-ка ватину, Заліщицька ф-ка текст.-худож. виробів), швейна (Тернопіль, Чортків), взут. (Тернопіль, Теребовля), шкіряно-галантерейна (Тернопіль, Заложці, Вишнівець), галузі легкої пром-сті. Найбільші підприємства машинобудування і металообробки — тернопільські виробничі об'єднання "Тернопільський комбайновий завод" (бурякозбиральні комплекси) та "Ватра" (світильники, пускорегулюючі апарати), з-ди: рем.-мех., госп. виробів, авторем., Чортківський авторемонтний, Бучацьке виробн. об'єднання металовиробів, Збаразький з-д госп. литва. Виробн. буд. матеріалів (виробничі об'єднання буд. матеріалів у Тернополі, Бережанах, Зборові, Кременці та ін., комбінати "Будіндустрія" та домобуд.; з-ди: залізобетонних виробів, цегельний у Тернополі, холодного асфальтобетону в Скалі-Подільській, залізобетонних конструкцій у с. Великій Березовиці Терноп. р-ну). Працюють Підволочиська ф-ка пластмас. виробів, тернопільські фарфор, з-д, фармацевтична ф ка. Серед галузей лісової і деревообр. пром-сті найбільше значення має меблева (Тернопіль, Бережани, Кременець, с. Озеряни Борщівського р-ну). Розвинуті художні промисли, зокрема ткацтво, вишивання, лозоплетіння, килимарство.

Сільське господарство. Т. о.— важливий район високотоварного зернового г-ва і м'ясо-мол. тваринництва. Широко розвинуті вирощування тех. культур і садівництво. На кін. 1982 в області було 336 колгоспів, 20 радгоспів, 29 райоб'єднань сільгосптехніки га їхніх виробничих відділень, 16 райоб'єднань сільгоспхімії. С. г. високомеханізоване (табл.). У Т. о. високий рівень с.-г. освоєння земель. З 1180 тис. га земель, що перебувають у користуванні с.-г. підприємств і г-в, 1061 тис. га — під с.-г. угіддями, з них 958 тис. га орних земель, 88 тис. га сіножатей і пасовищ (1982). Проводяться великі роботи по осушуванню перезволожених і заболочених земель (у заплавах річок Стрипи, Коропця, Золотої Липи, Горині, Збруча, Вілії та ін.). Всього осушено 117,6 тис. га (кін. 1982). Посівна площа 1982 становила 964 тис. га. Гол. зернові культури — озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза,

гречка, горох; технічні — цукр. буряки; кормові — викосуміші, конюшина, люцерна, кормові коренеплоди. Площа плодово-ягідних насаджень (яблуні, груші, вишні) — 24,1 тис. га, в т. ч. у плодоносному віці — 16,0 тис. га. Важливе місце у с.-г. виробництві займає тваринництво (скотарство м'ясо-мол. напряму, свинарство, птахівництво). Розвивається бджільництво, ставкове рибництво, вівчарство, звірівництво. Кормову базу тваринництва області становлять польове кормовиробництво, пром. виробн. кормів (14 комбікормових з-дів, у т. ч. Борщівський, Тернопільський, Чортківський та ін., 1982), використання відходів харч. пром-сті, зокрема цукр., спиртової; природні сіножаті й пасовища. Осн. породи великої рогатої худоби — чорно-ряба, червона польська, симентальська; свиней — велика біла, овець — прекос. В області діють 21 міжгосп. підприємство по виробн. м'яса, 16 птахівницьких, 2 рибницькі, агропром. об'єднання "Тернопіль-плодоовочгосп ".

Транспорт. Експлуатаційна довж. з-ць заг. користування в межах області 1982 становила 574 км. Територією області проходять з-ці Київ — Жмеринка — Тернопіль — Львів — Чоп, Київ — Шепетівка — Тернопіль — Чернівці, Ярмолинці — Тернопіль — Ходорів. Залізничні вузли: Тернопіль, Чортків. Довж. автошляхів — 5,4 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям — 4,5 тис. км. Автомагістралі: Брест — Луцьк — Тернопіль — Чернівці, Тернопіль — Стрий, Вінниця — Львів — Краковець, Кам'янець-Подільський — Чортків — Івано-Франківськ. Аеропорт у Тернополі. Судноплавство по Дністру (пристань Заліщики). Територією області проходить газопровід "Союз" та ін. магістральні газопроводи.

Будівництво. Капітальні вкладення в нар. г-во області за 1976—82 становили (у порівнянних цінах) 2024 млн. крб., у т. ч. 296 млн. крб. 1982. В області діють 47 держ. і кооп. та 36 міжгосп. первинних підрядних буд. і монтажних орг-цій. За 1976—82 держ. і кооп. підприємства та орг ції, колгоспи і населення збудували житл. будинки заг. площею 2387 тис. м2, у т. ч. 300 тис. м2 1982. Торгівля й побутове обслуговування. На кін. 1982 в області працювало 4,8 тис. підприємств роздрібної торгівлі та громад. харчування. Заг. обсяг роздрібного товарообороту держ. і кооп. торгівлі, включаючи й громад. харчування, 1982 зріс проти 1975 у 1,4 раза. Підприємств побутового обслуговування було 1619, в т. ч. 692 в сільс. місцевості. Обсяг побутових послуг населенню 1982 зріс проти 1975 в 1,8 раза. Охорона здоров'я. У 1982 в області було 14,3 тис. лікарняних ліжок (123,5 ліжка на 10 тис. ж.); мед. допомогу подавали 3785 лікарів (32,6 лікаря на 10 тис. ж.) та 11,0 тис. осіб серед. мед. персоналу; діяли 155 жіночих консультацій, дит. поліклінік і амбулаторій. В області — 5 санаторіїв (на 1025 ліжок).

Культура. В 1982/83 навч. р. в області було 882 загальноосв. школи (183 тис. учнів), 14 серед. спец. навч. закладів (12,2 тис. учнів), 23 профес.-тех. уч-ща (11,5 тис. учнів), 3 вищі навч. заклади — Тернопільський медичний інститут, Тернопільський педагогічний інститут і Тернопільський фінансово-економічний інститут (всього 13,8 тис. студентів), а також Тернопільський філіал Львівського політехнічного інституту. Працюють Всесоюзний проектно-конструкторський технологічний ін-т світлотех. пром-сті, Укр. відділення Всесоюзного н.-д. ін-ту тваринництва, Укр. відділення Всесоюзного н.-д. ін-ту ветеринарної санітарії — в Тернополі,Укр. дослідна станція по тютюну та махорці в смт Мельниця-Подільська (Борщівський р-н), Тернопільська обл. дослідна станція в м. Хоростків (Гусятинський р-н). Функціонують обл. літературне об'єднання, Тернопільський український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка, Тернопільський театр ляльок, обл. філармонія. В Т. о. 1028 масових б-к (фонд 10,3 млн. одиниць зберігання), 1064 клубні заклади, 995 кіноустановок з платним показом. Музеї: Тернопільський краєзнавчий музей та його відділи — картинна галерея в Тернополі, Меморіальний музей В. Гнатюка в с. Велеснів Монастириського району, Чортківський, Борщівський, Заліщицький, Гусятинський та Бережанський краєзнавчі музеї; Кременецький краєзнавчий музей та Музей атеїзму в Почаєві, 350 музеїв на громад. засадах, серед яких 11 присвоєно звання народних. У 8640 колективах худож. самодіяльності Т. о. бере участь понад 156 тис. учасників. 95 колективів удостоєно звання народних, серед них — засл. капела бандуристів УРСР Струсівського сільс. будинку культури; Кременецький та Копичинський нар. театри; нар. ансамбль танцю "Кременчанка" Кременецького районного будинку культури; нар. ансамбль пісні і танцю "Дністер" Заліщицького районного будинку культури; фольклорний ансамбль с. Підзамочок Бучацького р-ну. Тернопільщина здавна славиться самобутнім мистецтвом нар. майстрів. Тут поширені такі види декор.-ужиткового мистецтва, як вишивання, килимарство, худож. ткацтво, кераміка, різьблення на дереві, плетіння з рогози. Серед 541 позашкільного закладу — 9 станцій юних техніків, 4 станції юних натуралістів, дит. екскурсійно-туристська станція, 27 будинків піонерів, 10 дит. спорт. шкіл. Виходять дві обл. газети — "Вільне життя" і "Ровесник", 16 районних і 9 багатотиражних газет. Працює вид-во обкому Компартії України "Збруч". Обл. комітет по телебаченню і радіомовленню. Телецентр — у Тернополі. Тер. Т. о. багата на істор., археол., етногр. та архіт. пам'ятки. В Т. о. багато пам'ятних місць, пов'язаних з життям і діяльністю відомих людей (див. карту "Основні пам'ятники і пам'ятні місця Тернопільської області", окремі статті про райони, райцентри та ін. населені пункти області).

Літ.: Чайковський М. П. Пам'ятки природи Тернопільщини. Львів, 1977; Природа Тернопільської області. Львів, 1979: Народне господарство Української РСР у І982 році. Статистичний щорічник. К., 1983.

А. І. Корнієнко.

тернопільська область - leksika.com.ua

тернопільська область - leksika.com.uaтернопільська область - leksika.com.uaтернопільська область - leksika.com.uaтернопільська область - leksika.com.uaтернопільська область - leksika.com.uaтернопільська область - leksika.com.uaтернопільська область - leksika.com.uaтернопільська область - leksika.com.uaтернопільська область - leksika.com.ua

тернопільська область - leksika.com.ua

тернопільська область - leksika.com.uaтернопільська область - leksika.com.uaтернопільська область - leksika.com.uaтернопільська область - leksika.com.uaтернопільська область - leksika.com.uaтернопільська область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази