Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow трол-тук arrow ТУВИНСЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА
   

ТУВИНСЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА

Тува — у складі РРФСР. Утворена 13.Х 1944 як Тув. а. о., перетворена на Тув. АРСР 10.Х 1961. Розташована на Півдні Сх. Сибіру, у верхів'ях Єнісею. На Пд. та Пд. Сх. проходить частина держ. кордону СРСР з МНР. В Т.— 14 районів, 5 міст і 3 с-ща міськ. типу.

Природа. Рельєф Т. переважно гірський (на гори припадає бл. 82 % всієї території республіки). Центр. та зх. частини зайняті Тувинською улоговиною, оточеною хребтами Зх. Саяну, Шапшальським, Зх. та Сх. Танну-Ола. На Пд. Зх. розташований найвищий у республіці масив Монгун-Тайга (заввишки 3970 м). На Сх. розташовані пд.-зх. схили Сх. Саяну, Тоджинська улоговина, Східно-Тувинське нагір'я з хребтами Академіка Обручева та Сенгілен. Корисні копалини: кам. вугілля, руди кольорових металів, азбест та ін. Клімат Т. різко континентальний. Пересічна т-ра січня від —28 до —35°, липня — від 4-15 до + 20°. Опадів в улоговинах 150— 400 мм та в горах 400—1000 мм на рік. На тер. Т. є ділянки багаторічної мерзлоти. Майже всі ріки належать до бас. Єнісею. У Т. беруть початок два його витоки — Великий Єнісей (Бій-Хем) і Малий Єнісей (Ка-Хем). На Пд. протікає річка Тес-Хем, яка впадає в оз. Убсу-Нур. Ріки мають значні запаси гідроенергії. Найбільше озер — у Тоджинській улоговині (Тоджа, Нойон-Холь, Мани-Холь та ін.). В улоговинах на світло-каштанових, темно-каштанових та чорноземних грунтах — степова рослинність; на схилах гір, на сірих лісових та підзолистих грунтах — ліси з модрини, кедра, сосни, ялини. Під лісом — бл. 8,5 млн. га, з них 3 млн. га — під кедром (11 % всіх кедрових лісів РРФСР). У Т. створено 7 заказників.

К. М. Місевич.

Населення. Осн. населення — тувинці; живуть також росіяни, хакаси та ін. Пересічна густота нас.— 1,6 чол. на 1 км2 (1983). Найгустіше заселені Тувинська улоговина та долини річок. Міське населення становить 44 % (1983). Найбільші міста: Кизил, Ак-Довурак, Чадан.

Історія. Найдавніші археол. пам'ятки на тер. Т. належать до серед. палеоліту. До завоювання Т. військами Чінгісхана (1207) її територія протягом тривалого часу перебувала під владою різних племен і держ. утворень, зокрема Тюркського й Уйгурського каганатів, д-ви єнісейських киргизів. У 13—14 ст. Т. підкорялася монг. династії Юань, яка правила в Китаї. З кін. 16 ст. до 2-ї пол. 17 ст. Т. входила до складу зх.-монг. д-ви Алтин-ханів. У 1757—1912 Т. була під владою маньчжуро-кит. феодалів. Основою господарства було кочове скотарство; тувинці займалися також землеробством і мисливством. У 1912 в результаті нац.-визвольного руху маньчжурське іго було ліквідоване. Протягом 1912—13 тув. великі феодали і чиновники не раз зверталися до рос. уряду з проханням про включення Т. до складу Росії. В 1914 Т. (рос. назва — Урянхайський край) було прийнято під протекторат Росії. 16.ІІІ 1918 в Т. проголошено Рад. владу. 18.VI на спільному засіданні з'їзду представників тув. народу і з'їзду рос. населення прийнято договір про самовизначення Т., дружбу і взаємодопомогу рос. і тув. народів. 14.VIII 1921 проголошено створення Нар. республіки Танну-Тува (з 1926 — Тув. Нар. Республіка; ТНР) із столицею в м. Хем-Белдир (з 1926 — Кизил). ТНР розвивалася по некапіталістичному шляху під керівництвом Тув. нар.-революц. партії (створено 1922). VIII з'їзд партії (1929) більш чітко визначив курс на побудову соціалізму і намітив план колективізації с. г. Під час Великої Вітчизн. війни 1941—45 ТНР подавала допомогу Рад. Армії, тув. добровольці билися проти нім.-фашист. загарбників у рядах рад. військ. У серпні 1944 Надзвичайна сесія Малого хуралу ТНР прийняла Декларацію до Верховної Ради СРСР з проханням про прийняття республіки до Союзу РСР. У жовтні 1944 ТНР було прийнято до складу СРСР, її включили в РРФСР як авт. область. У Рад. Т. розгорнулося активне соціалістичне будівництво. До 1953 в основному завершено колективізацію с. г., перехід тувинців до осілості. 10.Х 1961 Тув. а. о. перетворено на Тув. АРСР. За роки Рад. влади Т. перетворилася на республіку з розвинутою пром-стю, багатогалузевим с. г., соціалістичною за змістом і нац. за формою культурою. Тув. народ консолідувався в соціалістичну націю. Республіку нагороджено орденами Леніна (1964), Дружби народів (1972).

М. X. Маннай-бол.

Народне господарство. Розвиток г-ва Тув. АРСР відбувається в тісному екон. зв'язку з пд. районами Краснояр. краю, зокрема з Саянським тер.-виробн. комплексом. За роки Рад. влади в республіці створено паливно-енерг., гірничодобувну, деревообр. та харч. пром-сть, а також багатогалузеве с. г. На базі Улуг-Хемського кам.-вуг. бас. діють ТЕЦ: Кизилська, Ак-Довуракська, Хову-Аксинська. Провідна галузь пром-сті — гірничодобувна (видобування руд кольорових металів, азбесту та ін.). Діють 2 гірничодобувні підприємства — "Тувакобальт" і "Туваазбест". Серед ін. галузей пром-сті виділяються харч. (м'ясні, мол., млинарські, пивоварні підприємства), лісова та деревообр. Розвинуте вироби, буд. матеріалів (з-ди по виробн. цегли, залізобетонних конструкцій, стінових кераміч. матеріалів), металообр., легка (у т. ч. шкіряна) пром-сть. Пром. підприємства розміщені в Кизилі та Ак-Довураку. Своєрідні кліматичні умови, наявність значних пасовищ, багатовіковий досвід, трудові навики населення та ряд ін. природних та соціально-екон. факторів зумовили спеціалізацію с. г. республіки на м'ясо-вовновому та м'ясному скотарстві. На тваринництво припадає понад 80 % всієї валової продукції с. г. Поголів'я (тис, 1981): великої рогатої худоби — 161,2, свиней — 40,3, овець і кіз — 1117,6. Розвинуте птахівництво. Значне місце в економіці Т. займає хутровий промисел та кліткове звірівництво (блакитний песець). Традиційні галузі тваринництва — конярство (на Пд. Зх.), розведення верблюдів (на Пд.) та оленів (на Пн. Сх.). Посівна площа всіх с.-г. культур 1982 становила 299,6 тис. га. З метою поліпшення умов землеробства створено Барликську зрошувальну систему в бас. р. Хемчик. У 1980 зрошено 1259 га с.-г. земель та обводнено 72 тис. га пасовищ. Землеробство має зерновий напрям. Вирощують пшеницю, ячмінь, сою, просо, а також кормові культури. Осн. вид транспорту — автомоб. (на нього припадає 92 % вантажообороту республіки). Гол. автомоб. дорога — Кизил — Ак-Довурак. Є два виходи до Сх.-Сибірської з-ці (в межах Хакаської а. о.): по Усинському тракту до залізничної станції Мінусінськ та по автомоб. дорозі від Ак-Довураку до залізничної станції Абаза. З введенням у дію Саяно-Шушенської ГЕС поліпшуються умови судноплавства по Єнісею. У м. Кизилі — аеропорт.

К. М. Місевич.

Культура. До Великої Жовтн. соціалістич. революції тув. народ не мав своєї писемності. її створено 1930 на основі лат. алфавіту, 1941 — на основі російського. За роки Рад. влади культура народу досягла високого рівня розвитку. В 1981/82 навч. р. у республіці налічувалося 156 загальноосв. шкіл (65 тис. учнів), 6 серед. спец. навч. закладів (4,2 тис. учнів), 4 серед. профес.-тех. уч-ща (1,5 тис. учнів), два вищі навч. заклади — пед.ін-т (2,8 тис. студентів) і філіал Красноярського політех. ін-ту (обидва —в Кизилі). Працюють Тув. н.-д. ін-т мови, л-ри та історії, Тув. держ. с.-г. дослідна станція, Тув. екон. лабораторія Ін-ту економіки та організації пром. виробництва Сибірського відділення АН СРСР, Тув. с.-г. сектор Сибірського відділення ВАСГНІЛ. У 1982 в республіці функціонували 164 масові бібліотеки (фонд — 2478,3 тис. одиниць зберігання), 210 клубних закладів, 211 кіноустановок з платним показом, муз.-драм. театр, філармонія, респ. краєзнавчий музей (у Кизилі), 6 позашкільних закладів. Виходять 8 респ. та районних газет — "Шин" ("Правда", тув. мовою), "Тиванин анияктари" ("Молодь Туви", тув. мовою), "Тувинская правда" (рос. мовою) та ін. Працює Тув. книжкове вид-во, Держ. к-т по телебаченню і радіомовленню (передачі ведуться тув. і рос. мовами). Телецентр — у Кизилі. Тув. л-ра почала розвиватися з часу створення нац. писемності (1930) на основі багатої нар. поетичної творчості. Перші вірші були надруковані в 30-х рр. у періодичній пресі (С. Сариг-оол, С. Пюрбю та ін.). З прозовими творами виступали С. Тока, Б. Хо-венмей та ін., з драматичними — В. Кок оол, С. Тока. В роки Великої Вітчизн. війни тув. письменники писали патріотичні твори

(С. Сариг-оол, С. Пюрбю, С. Тока, О. Саган-оол, Б. Ховенмей). Нових успіхів досягла тув. л-ра після прийняття Туви до складу СРСР (1944). З'явилися прозові твори С. Тока, С. Сариг-оола, О. Саган-оола,

С. Сюрюн-оола, К. Е. Кудажі, поеми М. Кенін-Лопсана, О. Сувакпіта,

Ю. Кюн-зегеша. Виникли жанри психологічної драми та істор. хроніки. В л-ру прийшло нове покоління письменників: М. Олчей-оол,

С. Молдурга, Е. Кечил-оол, С. Козлова, В. Серен-оол, А. Даржай та ін. Розвиваються літературознавство і критика (А. А. Пальм-бах, А. Калзан, Д. Куулар, М. Хадахане та ін.), дитяча л-ра. Тув. мовою перекладено окремі твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки та ін. Дружба тув. і укр. народів оспівана в поезії Ю. Кюнзегеша; цикл кримських віршів написав С. Пюрбю. Спілка письменників — з 1942.

На тер. Тув. АРСР збереглися палеолітичні та неолітичні стоянки, залишки городищ-фортець уйгурського періоду (фортеця Пор-Бажин на острові оз. Тере-Холь). Нар. житло тувинців — повстяна юрта "кідісег". За рад. часу реконструйовано місто Кизил, споруджено нові с-ща. Серед споруд — Будинок Уряду (1943, арх. 3. Коковін та ін.), драм. театр (1979). На тер. Т. знайдено кераміку часів неоліту й доби бронзи. Скіфський чає представлено худож. виробами у "звіриному стилі" (фігурки тварин з слонової кістки або бронзи), кам. стели з зображеннями на них людей, оленів, сцен полювання. З гуннського часу збереглися дерев'яні антропоморфні статуетки, худож. вироби з металу. В давньотюркський період створювали скульптури з каменю, в уйгурський та киргизький — були розвинуті гравірування та інкрустація на металі. З кін. 18 ст. поширилася дрібна пластика з дерева і каменю. В сучас. Т. скульптура представлена творчістю М. Черзі, X. Тойбухаа, Р. Аракчаа та ін. З 40-х рр. 20 ст. широко розвиваються живопис і графіка. Серед живописців — В. Дьомін, С. Ланзи, Г. Торлук, графіків — І. Салчак, Ю. Курський. Розвиваються традиційні види декор.-ужиткового мистецтва (карбування, гравірування тощо). В 1968 засновано Спілку художників Тув. АРСР.

Музика існувала в усній традиції: одноголосі пісні (обрядові, ліричні, героїчні, приспівки) та інструм. награші. Побутує сольне вокальне виконавство, а також з акомпанементом одного інструмента чи ансамблю (унісонне звучання). Манера співу відзначається вібрацією на витриманих звуках, мелізматикою. Ладова основа тув. пісень — ангемітонна пентатоніка. Героїчні оповіді виконуються речитативом. Особливий вокальний жанр становить горловий спів. Муз. інструменти: щипкові — шанзи, чадаган, бамбуковий хомус, металевий хомус; духові — бурее, бушкуур, туц, шоор. Розвиток профес. музики почався з 30-х рр. 20 ст. В 1936 було відкрито муз. драм, театр-студію, при якому 1941 організовано оркестр нар. інструментів, 1947 — хореографічний відділ. В 1947 відкрито муз. школу, 1960 — муз. уч-ще. Великий внесок у розвиток тув. музики зробив композитор О. Аксьонов. Серед муз. діячів: композитори — засл. діяч мист. РРФСР О. Чиргал-оол, Р. Кенденбіль,

Д. Хуреш-оол; співаки — народний артист РРФСР К. Мунзук, засл. арт. РРФСР Н. Ользей-оол. У республіці працюють: симф. оркестр радіо і телебачення (засн.1966), філармонія (засн. 1969), Тув. ансамбль пісні і танцю "Саяни" (з 1970), фольклорний ансамбль "Аян" (1980). Спілка композиторів Тув. АРСР — з 1978. Елементи театр. мистецтва Т.— в нар. іграх і фольклорі, реліг. обрядах — шаманських камланіях і ламаїстських містеріях. В серед. 20-х рр. з'явились аматорські драм. гуртки. Профес. Драм. театр засновано 1936, коли в м. Кизилі відкрився муз.-драм. театр-студія. Майбутні актори здійснили вистави за творами молодих тув. драматургів ("Ханський закон" колективу авторів, "Жінка" С. Тока, "Добридень" В. Кокоола та ін.). На основі першого випуску студії 1938 відкрився Держ. худож. театр (з 1940 — Держ. муз.-драм. театр), при ньому 1940—45 діяло уч-ще, яке готувало профес. акторів. У 1958 театр було реорганізовано на Тув. муз.-драм. театр (з тув. і рос. трунами). В репертуарі театрів — твори нац. авторів на історико-революц. і сучасні сюжети ("Тонгур-оол", "Здійснена мрія" С. Тока, "Хайираан бот" В. Кок-оола, "Пробудження" О. Саган-оола, "Одинадцять" К. Кудажі та ін.), а також зарубіжна, рос. та укр. класика, п'єси рад. драматургів. У виставах "Людина з рушницею" М. Погодіна, "Ім'ям революції"

М. Шатрова засл. арт. РРФСР О. Намдара створив образ

B. І. Леніна. Серед відомих діячів театру: нар. артист РРФСР і Тув. АРСР М. Мунзук, засл. артисти РРФСР X. Конгар, Б. Бади-Сагаан, засл. артисти Тув. АРСР C. Байир, Є. Кенденбіль, В. Монгальбі,

М. Рамазанова.

А. К. Канзай (освіта). Д. С. Куулар (література),

3. К. Киргис (музика).

Літ.: Российская Федерация. Восточная Сибирь. М., 1969; История Тувы, т. 1 — 2. М.. 1964; Экономика Тувинской АССР. Кызыл, 1973; Гребнев Л. В. Тувинский героический эпос. М., 1960; Романенко Д. И. У могучих истоков. М.. 1963; Хадаханэ М. А. Тувинская проза. Кызыл, 1968; Куу-лар Д. С. Тувинская поэзия. Кызыл, 1970; Аксёнов А. Н. Тувинская народная музыка. М.. 1964.

тувинська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaтувинська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaтувинська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaтувинська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaтувинська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaтувинська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaтувинська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaтувинська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaтувинська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.uaтувинська автономна радянська соціалістична республіка - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази