Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow кару-кау arrow КАТЕРИНОСЛАВСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ РСДРП(б)
   

КАТЕРИНОСЛАВСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ РСДРП(б)

— одна з найстаріших більшовицьких організацій, яка виникла з марксистських гуртків, створених у кінці 80—на поч. 90-х рр. 19 ст. в Катеринославі. Безпосередній початок веде від утвореного 1894 соціал-демократичного гуртка робітників Брянського заводу. За участю І. X. Лалаянца і І. В. Бабушкіна 1896—97 в місті виникло бл. 10 нових с.-д. гуртків і груп. У грудні 1897 вони об'єдналися в катеринославський "Союз боротьби за визволення робітничого класу". "Союз боротьби" був представлений на Першому з'їзді РСДРП (1898), після якого реорганізований на Катериносл. к-т РСДРП. До нього входили І. В. Бабушкін, І. X. Лалаянц, П. А. Морозов, М. Г. Цхакая, Г. І. Петровський та ін. В 1899 к-т керував 25 с.-д. гуртками, в яких налічувалося 200 чол., підтримував зв'язки з с.-д. орг-ціями Петербурга і Москви та ряду міст України. В 1900 вийшов № 1 його газ. "Южный рабочий". Катеринослав. орг-ція в цей час належала до очолюваної В. І. Леніним революц. частини рос. соціал-демократії. Після арештів 1900 Катериносл. к-т захопили "економісти". За допомогою газ. "Іскра", її агентів В. А. Шелгу-нова, Є. М. Адамович, Р. С. Землячки, В. П. Ногіна та ін. 1901—03 іскрівці розгорнули в Катеринославі боротьбу проти "економізму". Вони розповсюджували "Искру", твори Леніна, брали участь у виданні газ. "Летучий листок", у політичних демонстраціях. На поч. 1903 к-т став іскрівським; у серпні керував заг. політ. страйком у Катеринославі. На Другому з'їзді РСДРП к-т представляли прихильники більшості Л. С. Віденський і Л. Д. Махлін. Після з'їзду Катериносл. орг-ція стала більшовицькою. Катериносл. к-т брав участь у створенні Південного бюро ЦК РСДРП 1904. Він першим на Україні висловився за скликання III з'їзду РСДРП, схвалив рішення наради 22-х більшовиків 1904, брав участь у конференції південних більшовицьких комітетів 1904, створенні Бюро комітетів більшості, організації більшовицької газ. "Вперёд". У січні 1905 Катериносл. к-т перейшов до рук меншовиків. Більшовики створили парт. групу, з середини березня 1905 перетворену на Катеринославський комітет більшості РСДРП, делегат якого (М. С. Лещинський) брав участь у роботі III з'їзду РСДРП. Під час революції 1905—07 більшовикам належала провідна роль у Катеринославській Раді робітничих депутатів, Катеринославському бойовому страйковому комітеті, Катеринославському загальнополітичному страйку 1905. Не припиняючи ідейної боротьби проти меншовиків, більшовики 1906 ввійшли до об'єднаної Катериносл. орг ції РСДРП. В 1905—07 в Катеринославі виходили газети більшовицького напряму "Бюллетень боевого стачечного комитета", "Жизнь солдата", "Текущий момент" та ін. Катериносл. більшовики брали участь у роботі IV і V з'їздів РСДРП. Напередодні V з'їзду їх налічувалося понад 500 чол. У 1907—10, незважаючи на масові репресії, парт. орг-ція не припинила своєї діяльності, активно використовувала нелегальні й легальні форми роботи.В 1912 вона брала участь у роботі VI (Празької) Всерос. конференції РСДРП. Звільнившись у кін. 1912 від ліквідаторів, Катериносл. орг-ція РСДРП утвердилася на позиціях більшовизму. Вона підтримувала тісні зв'язки з газ. "Правда". В 1912 більшовики Катеринославщини перемогли на виборах до 4-ї Держ. думи. Депутатом від робітників Катериносл. губ. було обрано Г. І. Петровського. Він керував діяльністю Катериносл. орг-ції РСДРП, представляв її на Краківській і Поронінській нарадах ЦК РСДРП (1913). У 1912—14 в орг-ції працювали І. С. Гаєвський, В. М. Залежський, М. М. Козирєв, С. М. Сємков та ін. В роки імперіалістичної війни більшовики Катеринослава зайняли антивоєнні інтернаціоналістські позиції. В листопаді 1916 відбулася конференція більшовиків Катеринослава і Кам'янського (тепер м. Дніпродзержинськ), що націлила орг-ції на підготовку до революції. Після Лютн. революції 1917 більшовики Катеринослава вийшли з підпілля. 5 (18).Ш у місті відбулася легальна конференція більшовиків Катеринослава і Донбасу. 4 (17).ІV почала виходити газ. "Звезда". При к ті діяли Військ. орг-ція, Латиська, Лит. і Польс. районні с.-д. організації. Активну участь у роботі орг-ції брали В. К. Аверін, Т. Л. Бондарєв,

B. А. Валявко, С. Н. Власенко,C. І. Гопнер, Е. Й. Квірінг, М. В. Копилов, Г. І. Петровський та ін. Представники Катериносл. орг-ції брали участь у роботі VII (Квітневої) Всерос. конференції, VI з'їзду партії, в утворенні обласної організації РСДРП(б) Донецько-Криворізького басейну. В 1917 Катериносл. орг-ція РСДРП(б) зросла до 4 тис. чол. Керуючись Квітневими тезами В. І. Леніна, рішеннями Квітневої конференції і VI з'їзду РСДРП(б), катериносл. більшовики боролися за дальший розвиток революції, викривали угодовство меншовиків і есерів, зміцнювали свої позиції в Раді, профспілках, фабзавкомах та ін. масових орг-ціях, створювали загони Червоної гвардії. Катериносл.організація була представлена на Обласному (крайовому) з'їзді РСДРП(б) у Києві. В грудні більшовики очолили Катеринославське збройне повстання 1917, після перемоги якого приступили до перших соціалістичних перетворень. Катериносл. більшовики брали активну участь у створенні КП(б)У. Див. також Дніпропетровська обласна партійна організація.

Літ.: Нариси історії Комуністичної партії України. К., 1977; Очерки истории Днепропетровской областной партийной организации. Днепропетровск, 1979; В. И. Ленин и Екатеринославская большевистская организация. Документы и материалы. Днепропетровск, 1962; Варгатюк П. Партії великої загін. В. І. Ленін і більшовицькі організації Катеринославщи-ни. Дніпропетровськ, 1970: История городов и сёл Украинской ССР. Днепропетровская область. К., 1977.

П. Л. Варгатюк.

 

Схожі за змістом слова та фрази