Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow орг-ощ arrow ОРІУ
   

ОРІУ

(Hauriou) Моріс Жан Клод Ежен (17.VIII 1866, м. Ладивілль, деп. Шаранта — 12.ІІІ 1929, м. Тулуза, деп. Верхня Гаронна) — франц. правознавець. Навчався у ліцеї м. Ангулем (деп. Шаранта), де отримав ступінь бакалавра л-ри і бакалавра природничих наук. У 1879 захистив докт. дис. «Дослідження про "condictio". Контракти, пов'язані з оплатою, між чоловіком і дружиною». Від 1883 — професор історії права, а з 1906 по 1926 — декан ф-ту права Тулузького ун-ту. Один із засновників інституціоналізму (див. Інституціональна теорія права), фахівець у галузі держ. та адм. права. Ориг. погляди О. на д-ву і право викладені у його осн. працях «Принципи публічного права» (1916) і «Короткий курс конституційного права» (1923). Учений розглядав д-ву як реально існуючий соціальний інститут, осн. характеристиками якого є тривалість і стабільність існування. Остання заснована на динаміч. рівновазі між «усталеним» правом і новим правом, яке походить від публіч. влади. Ця рівновага виражена у підпорядкуванні «урядових джерел права» конституції, завдяки чому здійснюється «правове самообмеження» д-ви. О. визначає д-ву як державний і одночасно як політичний, економічний та юридичний режим, що оволодіває нацією, видозмінює її, накладає на неї певну форму і стає середовищем, в якому існують індивіди. Разом з тим д-ва прагне стати юрид. уособленням нації. Ідея рівноваги є концептуальною основою теорії інституції О. Суть її полягає в уподібненні правопорядку до системи фіз. рівноваги сил і в уявленні всього життя сучас. держав як нескінченних соціальних рівноваг, поєднаних у складну систему. Правові відносини, на думку О., є соціальною сферою, де врівноважуються протилежні інтереси людей, соціальних груп і класів. Право врівноважує вічну суперечність між особистістю і сусп-вом. О. виступає на захист приват, власності і приват, підприємництва від свавілля уряду та бюрократії. Ідеї О. з питань державознавства і правознавства відіграли істотну роль у розвитку франц. правової і політ, науки. Зокрема, інституціо-нальний метод О. широко використовували Ж. Шевальє, А. Турен, М. Дюверже, Ж. Ренар, Р. Сменд, Ж. Бюрдо та ін.

Літ.: Антология мировой прав, мысли, т. 3. Европа. Америка: ХУН-ХХ вв. М., 1999; История полит, и прав, учений. М., 2000.

І. В. Музика.