Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow зат-зміш arrow ЗЕМСЬКІ УСТАНОВИ
   

ЗЕМСЬКІ УСТАНОВИ

— загальностанові виб. органи з розпорядчими (губ. і пов. земські зібрання) та виконавчими (губ. і пов. земські управи) функціями. Створювалися згідно з Положенням про губернські та повітові земські установи 1864.

Вибори до 3. у. здійснювалися відповідно до станової та нац. належності, віросповідання і майн. цензу, що надавало переваги земле-власникам-дворянам. Насамперед обиралися пов. земс. зібрання. Кількість їх членів (гласних) у кожному повіті була різною (від 10 до 96) залежно від кількості населення. Гласні пов. зібрань обиралися на 3-річний термін по трьох виб. групах (куріях): на з'їздах пов. землевласників, міських виборців і виборних від сільс. громад.

До складу першої виб. курії входили поміщики, чиї зем. володіння становили (залежно від місцевості) від 200 до 3000 десятин, а також промисловці й торгівці, які мали підприємства вартістю не менш як 15 тис. руб. або торг, оборот на 6 тис. руб. У другій (міській) курії виб. право одержували городяни, які мали купецькі свідоцтва, власники торг.-пром. підприємств у межах міста з оборотом не менш як 6 тис. руб., а також власники нерухом. майна вартістю від 500 до 3 тис. руб. (залежно від розміру міста). У третій (селянській) курії виб. правом користувалися всі селяни-домовласники, але вибори тут були триступеневими: спочатку сільс. громади посилали своїх представників на волосний сход, де обирали виборців на пов. з'їзд, який уже обирав гласних пов. земс. зібрань. Гласних губ. земс. зібрань обирали на 3 роки на пов. земс. зібраннях із розрахунку один губ. гласний на шість повітових. Пов. та губ. земс. зібрання скликалися один раз на рік, продовжувалися вони кілька днів. Головами їх були відповідно пов. та губ. предводителі дворянства. На губ. і пов. земс. зібраннях обирали строком на 3 роки відповідно губ. і пов. земс. управи, які складалися з голови і 2—6 членів. Голову пов. земс. управи затверджував губернатор, а голову губ. земс. управи — міністр внутр. справ. 12.VI 1890 було ухвалено нове Положення про губернські та повітові земські у станови, яке змінило порядок виборів до 3. у. (т. 3. контрреформа органів земс. самоврядування). Три курії збереглися, але в першій було запроваджено становий принцип — обирати і бути обраними могли тільки поміщики-дворяни. У цій, дворянській, курії було знижено майновий ценз. Водночас його значно збільшено у другій (міській) курії. Зміни зачепили і сел. курію: відтепер селяни обирали тільки кандидатів у пов. земс. зібрання, з яких уже губернатор призначав гласних. Дворянам належала переважна кількість місць у пов. управах і губ. 3. у. В 1903 у складі пов. управ укр. губерній було 83 % дворян, 9,3 % селян, 7,7 % різночинців, а в Херсон, губернії у складі пов. управ були тільки дворяни. 3. у. не становили стрункої та централіз. системи. Існування їх згідно із земс. реформою

1864 дозволялося тільки на губ. і пов. рівнях; не було створено нижчої ланки — волосних 3. у. Бракувало органу, який би очолював або координував роботу 3. у. Рос. сенат навіть ухвалив спец, постанову, якою заборонив зносини земств між собою. Тільки в липні 1914 у Москві на з'їзді уповноважених губ. земств для допомоги рос. урядові у веденні війни було створено Всерос. земс. союз допомоги хворим і пораненим воїнам, а Тимчас. уряд 1917 утворив 3. у. (земс. зібрання та управу) і у волостях.

У травні 1917 ухвалено нове Тимчасове положення про 3. у., яким значно розширено компетенцію 3. у.: до їх відання було віднесено питання охорони праці, створення бірж праці та громад, майстерень, надання юрид. допомоги, громад, безпеки. Змінився порядок обрання 3. у.: знижено віковий ценз, скасовано ценз осілості. Заг. керівництво здійснював Всерос. земс. союз, положення про який ухвалено в червні 1917. Його діяльність полягала у здійсненні заходів загальноземс. характеру, пов'язаних з війною та її наслідками. Для цього Союз створював фабричні та заводські торг, і кредит, підприємства. Союз мав право на придбання майна та укладення договорів. Його органами були збори уповноважених, гол. комітет, ревіз. комісія.

У травні 1917 ухвалено закон «Про волосне земство», яким ліквідовано всі ін. волосні органи (комітети). На волосні 3. у. покладалися обов'язки, які раніше належали до компетенції волосних правлінь і волосних старшин. Викон. органом стала волосна управа, яка вирішувала питання скликання зібрань, підготовки проектів рішень, щодо продовольства тощо. Волосні земс. зібрання складалися з волосних земс. гласних, які обиралися на 3 роки і працювали безоплатно. В Україні 3. у. почали українізуватися, доповнюючи свій склад укр. політ, діячами. Київ. «Земская газета» стала виходити укр. мовою. Після створення Укр. Центр. Ради і проголошення 1-го Універсалу чимало 3. у. визнали її центр, органом управління в Україні. Після проголошення Укр. Нар. Республіки Центр. Рада ухвалила спец, закон про зміну назв 3. у.: губ. і пов. земс. зібрання мали іменуватися губ. і пов. нар. радами, а губ. і пов. земс. управи — губ. і пов. нар. управами.

Під час існування Гетьманської держави 1918 кол. права 3. у. було поновлено. Утворився Всеукраїнський союз земств (народних рад) як об'єднання губ. земс. управ; очолив його С. В. Петлюра. 3. у. перейшли в опозицію до гетьм. уряду. 16.VI 1918 відбувся Всеукр.

з'їзд представників 3. у., який піддав критиці політику гетьм. уряду щодо земства (репресії з боку гетьм. адміністрації, обмеження виборів) і зажадав змін. 29.VI 1918 губ. старостам надано право розпускати волосні земс. зібрання та управи, причому підставою могли стати шкідливе для місц. г-ва ведення справ або «зловмисного характеру» постанова зібрань. Однак цю вимогу не було задоволено. 5.IX 1918 гетьман затвердив закон про вибори до 3. у., яким обмежувався принцип заг. голосування; було запроваджено куріальну систему виборів (2 курії) залежно від суми зем. податку виборців. Після повалення гетьманату 3. у. відновили діяльність, але питання взаємовідносин між органами міси, адміністрації Директорії УНР та органами самоврядування лишилися неврегульовани-ми. 5.Х 1920 уряд УНР розпустив волосні, пов. і губ. земс. зібрання до їх перевиборів, а їхні функції передав відповідним земс. (народним) управам. Однак цей закон не було реалізовано. Після встановлення на тер. України рад. влади компетенцію 3. у. повністю перебрали місц. ради.

Літ.: Лохницкий А. Губерния, ее земс. и правительств, учреждения. СПб., 1864; Лаптева Л. Е. Земс. учреждения в России. М., 1991; її ж. Об истории земс. учреждений России. «Гос-во и право», 1993, № 8; Гильченко Л. В Из истории становления мест, самоуправления в России. «Гос-во и право», 1996, № 2.

В. А. Чехович.

 

Схожі за змістом слова та фрази