Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow міщ-молд arrow МОДАЛЬНА ЛОГІКА
   

МОДАЛЬНА ЛОГІКА

— розділ логіки, в якому досліджуються відношення "дійсності", "необхідності", "можливості", "випадковості" тощо, які називають модальностями, шляхом побудови особливого виду числень. Виникнення м. л. відносять до 20-х рр. 20 ст. її осн. представники — К. І. Льюїс, Я. Лукасевич, Р. Карнап та ін. в М. л., крім висловлювань, які містять стандартні пропозиційні числення (числення висловлювань), розглядають твердження з модальними операторами (символами) ? (необхідно) і ? (можливо). ідею інтерпретації модальних висловлювань розвинув Г. в. Лєйбніц. складні гносеологічні та онтологічні проблеми виникають у теорії квантифікації (зведення якісних характеристик до кількісних) модальних висловлювань, де необхідно якимось чином ототожнювати об'єкти, властивості та відношення різного порядку. дослідження в М. л. значною мірою розширили можливості логіки як науки. формальні засоби М. л. успішно використовуються при розробці проблем логіки норм, оцінок, дій, епістемічної логіки, логіки доведення, логіки запитань, логіки вірогідності тощо.

Літ.: фейс p. модальная логика. м., 1974; Слинин Я. А. современная модальная логика. Л., 1976; костюк в. Н. элементы модальной логики. к., 1978.

А. Т. Ішмуратов.

 

Схожі за змістом слова та фрази