Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Я arrow ЯКОБІНЦІ
   

ЯКОБІНЦІ

(jacobins) — у Франції члени Якобінського клубу (офіц. назва — «Товариство друзів конституції») в Парижі та його орг-цій у провінціях періоду Великої французької революції. Був започаткований 1789 у Версалі радикально налаштованими депутатами Ген. штатів від Бретані (тому і назва зібрання — Бретонський клуб). З жовтня 1789 члени т-ва збиралися в Парижі у приміщенні монастиря домініканців (яких у Франції називали якобінцями, оскільки їх перший монастир у Парижі було засн. 6.VIII 1216 у притулку для паломників, каплиця якого знаходилася під покровительством св. Якова). Новоутворена політ, орг-ція визначила своєю метою проголошення конст. монархії. Статут товариства було затв. 8.11 1790.

Найвідомішими Я. були М. М. І. Робесп'єр, Ж. П. Марат, Ж. Ж. Дантон, Л. А. Сен-Жюст, П. Г. Шометт, Ж. Р. Ебер. У 1792 М. М. І. Робесп'єр витіснив з клубу жирондистів і почав перетворювати його виключно на осередок рев. агітації. 1793 Я. вже стали не тільки організаторами влади, а й найвищими її контролерами. Майже на 14 міс. встановився режим якобін. диктатури, терору. Прав, і політ, доктрина Я. у питаннях походження д-ви і права спочатку дотримувалася теорії насильства, але незабаром повністю переорієнтувалася на позиції природ, право-розуміння і сусп. договору. Стрижень якобін. ідеології — ліквідація деспотизму. Основа основ сусп. договору — рівні права, обопільна користь, взаємодопомога. У «правильній державі» Я. верх, влада належить усій нації, а сукупність цієї нації є єдиним джерелом права і законності. Гол. мета д-ви, найвищий закон для неї — загальне щастя. Істина і справедливість — єдине, чому треба вклонятися на землі. Публічна влада має поділятися між великою кількістю посадових осіб, залежних від народу, але незалежних одна від одної, з тим, щоб була забезпечена рівновага важелів отримання у механізмі влади. Державний ідеал Я. — політичний організм, який гарантує «підданим священні права, державі — дієві закони, уряду — нездоланні для нього межі влади». Громадянські права людей мають своїм джерелом невід'ємні природні права і повинні їм повністю відповідати.

В концентрованому вигляді правові і політ, концепції Я. викладені у конституції від 24.VI 1793, яка складалася з Декларації прав людини і громадянина 1793 та Конст. акта. За доби якобін. диктатури конституцію замінили десятки декретів з жорсткими санкціями. Після повалення диктатури Я. у ніч з 27 на 28.VII 1794 термідоріанцями майже всі якобін. провідники були страчені. Спробу відродити клуб під соціальними гаслами вчинив Г. Бабеф у 1795. Традиції Я. були популярними і в Росії 19 ст., зокрема серед декабристів Південного товариства, петрашевців, народовольців.

Літ.: Блан Л. История француцской революции. СПб., 1907—1909; Олар А. Полит, история франц. революции: Происхождение и развитие демократии и республики, 1789-1804. М, 1938; Марат Ж. П. Избр. произведения. М., 1956; Робеспьер М. Избр. произведения. М., 1965; Волгин В. П. Развитие обществ, мысли во Франции в XVIII в. М., 1977; Soria G. Grande histoire de la Revolution francaise, v. 1-9. Paris, 1987-88; Мироненко О. M. Права і свободи людини у док-тах Вел. франц. революції. К., 1995; Gueniffey P. La politique de la terreur. Essai sur la violence revolutionnaire, 1789-1794. Paris, 2000.

О. M. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази