Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow П-пен arrow ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1946
   

ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1946

- міжнар. конференція, скликана для розгляду проектів мир. договорів між д-вами антигітлерівської коаліції, які перемогли у Другій світовій війні 1939—45, та кол. союзниками Німеччини в Європі — Болгарією, Італією, Румунією, Угорщиною і Фінляндією. Відбулася 29.VIІ — 15.Х 1946 у м. Парижі (Франція). У роботі П. м. к. 1946 взяла участь 21 д-ва: Австралія, Бельгія, БРСР, Бразилія, Великобританія, Греція, Ефіопія, Індія, Канада, Китай, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканський Союз, Польща, СРСР, США, УРСР, Франція, Чехословаччина, Югославія. На конференцію були запрошені з правом участі в дискусії Австрія, Албанія, Єгипет, Ірак, Іран, Куба, Мексика.

До П. м. к. 1946 підготовкою проектів мир. договорів займалися на Лондонській сесії Ради міністрів закорд. справ Великобританії, Китаю, СРСР, США, Франції (11.ІХ - 2.Х 1945), Моск. нараді міністрів закорд. справ Великобританії. СРСР, США (16-25.ХІІ 1945) та на Париз. сесії Ради міністрів закорд. справ Великобританії, СРСР, США, Франції (25.IV — 16.У, 15.УІ - 12.УІІ 1946). Ряд питань, пов'язаних з підготовкою мирних договорів (статус Трієста, режим судноплавства на Дунаї, екон. питання тощо), на цих нарадах і сесіях не був розв'язаний. П. м. к. 1946 повинна була висловити свою думку і дати рекомендації щодо вже узгоджених у Раді міністрів закорд. справ статей мирних договорів, а також внести пропозиції вирішення питань, які залишилися нерозв'язаними.

В ході конференції зіткнулися інтереси США, СРСР, Великобританії та їх союзників з широкого кола питань післявоєн. мирного врегулювання в Європі. На поч. П. м. к. 1946 делегації США, Великобританії, Франції за підтримки деяких ін. держав домоглися прийняття рішень простою більшістю голосів, тоді як СРСР, посилаючись на раніше прийняте рішення у рамках Ради міністрів закорд. справ, вимагав прийняття рішень кваліфікованою більшістю у 2/3 голосів. З метою створення умов для збільшення екон. впливу в країнах Пд.-Сх. Європи (Болгарія, Румунія, Угорщина) зх. д-ви при обговоренні питання про компенсацію збитків, що були завдані власності гр-н Об'єднаних Націй у цих країнах, вимагали повної компенсації вартості їх майна. Пропозиції СРСР про компенсацію у розмірі 25 % вартості цього майна були відхилені, й П. м. к. 1946 прийняла рекомендації про компенсацію у розмірі 75 % вартості. Зх. д-ви вимагали також встановлення принципу рівних можливостей та екон. свободи в країнах, з якими укладалися договори, що викликало заперечення у СРСР, не зацікавленого в проникненні зх. капіталу до сфери його впливу. В питанні про репарації зх. д-ви добивалися зменшення суми репарац. платежів СРСР. Представники США та Великобританії наполягали на виплаті репарацій не товарами, а іноз. валютою, намагаючись примусити переможені д-ви для придбання необхід. валюти продавати товари за кордоном за цінами, встановленими англо-амер. експортерами. Зх. д-ви провели на конференції рішення про інтернаціоналізацію Дунаю. Незважаючи на суперечності між СРСР та США і Великобританією, П. м. к. 1946 підтвердила більшість раніше узгоджених у Раді міністрів закордонних справ положень проектів мирних договорів. Питання, які залишилися нерозв'язаними (італо-югосл. та грец.-болг. кордони, деякі репарац. питання тощо, були обговорені й врегульовані на Нью-Йоркській сесії Ради міністрів закорд. справ (4.XI - 12.XII 1946). Мирні договори з Болгарією, Італією, Румунією, Угорщиною та Фінляндією були підписані в Парижі 10.ІІ 1947. Див. також Паризькі мирні договори 1947.

Літ.: История внеш. политики СССР, ч. 2 (1945—1970 гг.). М.. 1971.

К. О. Савчук.

 

Схожі за змістом слова та фрази