Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow рево-рек arrow РЕВОЛЮЦІЯ 1848—49 В НІМЕЧЧИНІ
   

РЕВОЛЮЦІЯ 1848—49 В НІМЕЧЧИНІ

— бурж.-демократична революція, гол. завданням якої було створення єдиної нім. національної держави і ліквідація феод.-абсолютистського ладу. Рушійною силою революції виступили широкі нар. маси — робітники, ремісники, селяни. Проте гегемонія належала ліберальній буржуазії. На звістку про повалення монархії у Франції (див. Революція 1848 у Франції) 27.ІІ почалися революц. виступи в Бадені. На поч. березня революц. піднесення охопило й ін. держави Пд., Зх. і Пд.-Зх. Німеччини. Заворушення в містах були підтримані виступами селян, які .захоплювали поміщицькі землі, відмовлялися виконувати паншину. Перемога нар. повстання 18.III в Берліні змусила прусського короля вивести урядові війська з столиці і сформувати 29.III ліберальний уряд (ліберальні уряди було сформовано і в ін. д-вах Німеччини). Після березневої революції в країні посилився демократичний і робітн. рух, було створено робітн. орг-ції в Берліні, Кельні (див., напр., Кельнський робітничий союз). Проте буржуазія, яка прийшла до влади, стала на шлях зради революції, намагаючись не допустити її дальшого розвитку і поглиблення. Активну участь у революції взяли К. Маркс і Ф. Енгельс. Прибувши у квітні 1848 до Німеччини, вони розгорнули боротьбу за доведення бурж.-демократичної революції до кінця, за об'єднання всіх демократичних сил. 18.V 1848 у Франкфурті-на-Майні відкрилися загальнонім. Нац. збори, скликані, щоб розв'язати питання про об'єднання країни. Збори зволікали з прийняттям загальнонім. конституції. Поступки буржуазії силам реакції дали можливість контрреволюції здійснити в Берліні в листопаді 1848 держ. переворот, що став сигналом до наступу контрреволюції по всій країні. 6.ХІІ 1848 було обнародувано конституцію, "даровану зверху", яка розчистила шлях для відновлення в Пруссії абсолютизму. Навесні й влітку 1849 в Саксонії і Пд.-Зх. Німеччині розгорнулися нар. повстання на захист імперської конституції, прийнятої в березні 1849 Франкфуртськими нац. зборами, але відхиленої урядами Пруссії та ін. нім. д-в. Конституція, яка, хоч і зберігала монархічний лад, була все ж кроком уперед на шляху до об'єднання Німеччини. Незважаючи на героїчну боротьбу повстанців, рух на захист конституції було жорстоко придушено. В червні 1849 розігнано Франкфуртські нац. збори, що означало остаточну перемогу контрреволюції в Німеччині. Революція залишилася незавершеною. При владі залишилися феод.-монархічні сили, збереглася роздробленість країни. Гол. причини поразки революції полягали в зраді ліберальної буржуазії, слабкості і неорганізованості робітн. класу. Перемога контрреволюції значною мірою зумовила подальше об'єднання країни антидемократичним шляхом під егідою мілітаристської Пруссії.

Б. М. Гончар.

 

Схожі за змістом слова та фрази