Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow син-спад arrow СОЦІАЛІСТИЧНЕ ПРАВО
   

СОЦІАЛІСТИЧНЕ ПРАВО

- тип (родина) права, який отримав визнання у Рад. д-ві після Жовт. революції 1917 в Росії і прийнятий після Другої світ, війни 1939—45 ін. соц. країнами. Поділяється на такі підсистеми: радянське С. п. (СРСР), східноєвропейське С. п. (Албанія, Болгарія, НДР, Польща, Румунія, Угорщина, Чехословаччина, Югославія), С. п. азіатських соц. країн (В'єтнам, Китай, КНДР, Монголія) та Куби. Центр, ланка С. п. — правова система СРСР, яка відіграла провідну роль у виникненні та функціонуванні цього типу права. Сьогодні тільки В'єтнам, Китай, КНДР і Кубу можна з певною часткою умовності віднести до країн, де функціонує С. п. Рад. право було пронизане ідеологією правовою марксизму-ленінізму, розвиток якої відбувався у руслі теорії юрид. позитивізму («позитивізму законів»). Оскільки закон визнавався джерелом права, а право зводилося до системи нормат. приписів закону, знімалося питання про оцінку закону з погляду права. Природні права людини заперечувалися. Марксист.-ленін. концепція прав людини базувалася на тезі про те, що д-ва «дарує» права і свободи особі, що вони — плід турботи д-ви про особистість. Форм, ознаки рад. права були подібні до романо-герм. права, але наповнені ін. змістом, мали ін. світоглядну засаду та ін. прав, ідеологію. Юридично значущими доктринами служили не стільки прав, ідеї та концепції, скільки політ, рішення з'їздів і пленумів ЦК КПРС. Крим, право передбачало суворі санкції за антирад. агітацію і пропаганду. Сформувався обвинувальний ухил при розгляді справ у суді. Переважало використання імператив, норм права. Галузі, інститути і поняття С. п. розглядалися з позицій класового інтересу. Відкидався поділ права на дві підсистеми: приватне і публічне. С. п. за своєю сутністю і змістом проголошувалося вищим типом права, не порівнянним з буржуазним чи ін. «експлуататорським» типом права.

Об'єктив, основою формування С. п. визнавалися: сусп. власність на засоби в-ва при плановому розвитку всього нар. г-ва; відсутність експлуататор, класів і експлуатації людини людиною; зосередження влади в руках трудящих (диктатура пролетаріату — у перех. період від капіталізму до соціалізму; загальнонародна держава — в період т. з. розвиненого соціалізму); держ. гарантії соціально-екон. права (на працю , відпочинок, мед. обслуговування, освіту, соціальне забезпечення та ін.). Східноєвроп. право як підсистема С. п. у країнах «народної демократії» формувалося на основі східноєвроп. (візантійської) традиції права. Залежно від ступеня впливу романо-герм. права можна виділити дві групи східноєвроп. права: перша зазнала рецепції рим. права (ГІДР, Польша, Угорщина, Чехословаччина, Хорватія і Словенія), друга — переваж, впливу тур. панування, що затримало еволюцію права, ізолювало його від західноєвропейського (Албанія, Болгарія, Румунія, Сербія). Перша група зазнала меншого впливу рад. права. Це виявилося у: збереженні традиції вважати право першоосновою сусп-ва; прав, визнанні принципу багатопартійності за наявності провід, партії; наступності в галузі суд. практики (в Угорщині — визнанні суд. прецеденту як джерела права); науково обгрунт. (не аналогічному радянському) поділі права на галузі, однією з яких визнавалося торг, право; збереженні прав, інституту приват, власності, а також певної свободи для дріб, підприємництва (Польща, Чехословаччина і більшою мірою — Югославія). У Польщі частково застосовувався торг, кодекс 1934. Чехословаччина однією з перших європ. держав прийняла 1948 Закон про міжнар. і міжобласне приват, право. Друга група країн східноєвроп. права створювала прав, системи за рад. зразком, що, однак, не виключало своєрідності розвитку кожної з них. Право азіат, соц. країн і Куби також можна поділити на дві групи: прав, системи держав Азії і прав, система Куби. Прав, системи держав Азії поєднує ряд визначальних обставин: їх перехід до С. п. відбувся після звільнення з-під колон, гніту; у доколон. період вони зазнали впливу кит. та індійської культур з властивим для них «юридичним негативізмом» і верховенством норм моралі; осн. джерелами права спочатку були прав, звичаї та їх кодифіковані збірники, пізніше — закони при збереженні звичаїв; при переході до соц. прав, системи старе зак-во було зразу відмінене; вдосконалення зак-ва відбувалося шляхом кодифікації. Згодом відмінності у прав, системах азіат, соц. країн і Куби стали значними. Прав, система Монголії наблизилася до моделі європ. соц. країн. Прав, системи Кореї та В'єтнаму формувалися в умовах розколу цих країн; КНР 1960 робила спроби відійти від рад. моделі права як «ревізіоністської», а в 1965—73 пережила т. з. культурну революцію, що дезорганізувало її прав, систему. Нині прав, система КНР поєднує елементи соц. і романо-герм. права (в екон. сфері). С. п. Куби спочатку становило переплетіння старих і нових нормат. актів. З 90-х рр. 20 ст. тут поступово вводяться елементи ринк. відносин. Це стосується також ін. країн, де продовжує діяти система С. п.

Літ.: Давид Р., Жоффре-Спинози К. Осн. прав, системы современности. М., 1996; Цвайгерт К., Кети X. Введение в сравн. правоведение в сфере частного права, т. 1. М., 1998; Скакун О. Ф. Теорія д-ви і права. X., 2001; Оніщенко Н. М. Прав, система: проблеми теорії. К., 2002.

О. Ф. Скакун.

 

Схожі за змістом слова та фрази