Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow мін-мян arrow МОРЕЛЛІ
   

МОРЕЛЛІ

(між 1713 і 1718, Прованс -?) — франц. мислитель 18 ст. Достовірних біогр. відомостей про М. не залишилося, за винятком того, шо був абатом, походив з Провансу і деякий час мешкав у м. Вітрі-ле-Франсуа (тепер деп. Марна). Засновник особливого напрямку світової утопіч. думки — «раціоналістичного комунізму»

Погляди М. відомі з його трактату «Кодекс природи, або Істинний дух її законів» (1755; до серед. 19 ст. авторство трактату приписувалося Д. Дідро) і поеми «Загибель плаваючих островів, або Базиліада знаменитого Пільпаї» (1753; М. виступає як нібито перекладач твору індійського мудреця). Деякі джерела, зокрема сучас. «Словник філософів» (Париж, 1993), вважають М. автором творів «Ессе про людський розум, або Природні принципи освіти» (1743), «Ессе про людське серце, або Природні принципи освіти» (1745), «Фізика краси, або Природна влада її чар» (1748), а також праці «Принц, сердечні втіхи, або Трактат про якості великого короля і загальну систему мудрого врядування» (1751), яка є спростуванням «Духу законів» Ш. Монтеск'є. На відміну від Т. Мора і Т. Кампанелли, М. виклав свої ідеї про ком. сусп-во не в описі сусп. ладу якоїсь фантаст, країни, а у вигляді законод. проектів. М. обстоював природні права і свободи людини, природ, походження д-ви та сусп-ва. Людина, на його думку, створена природою як рівна і вільна від будь-яких умовностей. І ці первісні закони — постійні, незмінні і недоторканні. Перехід від «несвідомого» золотого віку до «свідомого» можливий шляхом вдосконалення законів, просвіти людей, побудови ком. сусп-ва. М. формулює три «основні і священні» закони, з видання яких має початися перебудова сусп-ва на ком. засадах. Перший з них скасовує «загальну чуму» — приватну власність, другий забезпечує всім гр-нам право на працю і гарантує утримання від сусп-ва, третій зобов'язує кожного гр-нина займатися суспільно корисною працею «відповідно до своїх сил, обдарування і віку». Що ж до форми держ. правління, то М. не заперечує ні проти демократії (де владуватимуть почергово — по одному року — батьки сімей), ні проти аристократії (де правитиме група мудреців), ні проти монархії. Він припускає, що після скасування приват, власності навіть монархія не зможе переродитися у тиранію. Вчення М. справило вплив на Г. Бабефа, Ф. Буонарроті, Е. Кабе, Л. Бланкі та ін. мислителів.

Літ.: Dictionnaire des philosophies, v. 2. Paris, 1993; Мироненко О. M. Права і свободи людини у творах франц. просвітителів і утопістів XVIII ст. К., 1995.

О. М. Мироненко.

 

Схожі за змістом слова та фрази