Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow страш-сюр arrow СУДОВЕ ДОРУЧЕННЯ
   

СУДОВЕ ДОРУЧЕННЯ

- вимога суду, який розглядає справу, до ін. суду чи правоохор. органу здійснити певні процес, (слідчі) дії та за їхніми результатами надіслати протоколи і всі зібрані мат-ли. в крим. судочинстві С. д. дається з метою перевірки і уточнення факт, даних, одержаних під час судового слідства, і полягає у вимозі виконати певні слідчі дії органом, який проводив досуд. розслідування у конкр. кримінальній справі. С. д. оформляється мотивованою ухвалою (постановою), де зазначається, для з'ясування яких обставин і які саме слідчі дії необхідно провести, а також встановлюється строк виконання доручення. Орган, який проводив досуд. розслідування згідно з С. д., виконує відповідні слідчі дії, за результатами яких протоколи та ін. здобуті докази передає до суду, що давав доручення. Суд, отримавши протоколи та ін. докази, здобуті органом, який виконував С. д., досліджує їх у судовому засіданні та приєднує до справи (ст. 315і КПК України).

У цив. судочинстві суд, який розглядає справу, в разі необхідності збирання доказів в ін. місті або районі, доручає відповід. судові провести певні процес, дії. В ухвалі про С. д. коротко викладається суть справи, яка розглядається, зазначаються обставини, шо підлягають з'ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення. Така ухвала є обов'язковою для суду, якому вона адресована, і має бути виконана в строк до 10 днів. С. д. виконується в суд. засіданні, про час і місце якого повідомляються особи, котрі беруть участь у справі. Неявка таких осіб не є перешкодою для виконання С. д. Протоколи і всі зібрані при виконанні доручен ня мат-ли негайно пересилаються до суду, який розглядає справу (ст. 33 ЦПК України). З дорученням про виконання окр. процес, дій за межами тер. своєї д-ви суди України можуть звернутися до іноз. судів. У цьому випадку С. д. є зверненням суду України з проханням про надання прав, допомоги. Процес, порядок виконання таких С. д. у кожній країні регулюється її внутр. зак-вом та міжнар. договорами, в яких вона бере участь. Щодо надсилання і виконання С. д. суди України керуються Європейською конвенцією про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959, Гаазькою конвенцією про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970, Мінською конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.1 1993, двостор. договорами України і чинними для неї договорами та угодами СРСР про правову допомогу, а також консул, конвенціями.

Відповідно до ст. 6 Мінської конвенції договірні сторони надають одна одній прав, допомогу шляхом виконання процесуальних та ін. дій, передбачених зак-вом запитуваної сторони. Такими діями є: складання і пересилка док-тів, проведення обшуків, вилучення, пересилка і видача речових доказів, проведення експертизи, допиту сторін, обвинувачених, свідків, експертів, порушення крим. переслідування, розшук і видача осіб, які вчинили злочини, визнання і виконання суд. рішень у цив. справах, вироків у частині цив. позову, а також вручення док-тів. Передані в установленому порядку судам України С. д. іноз. судів про здійснення окр. процес, дій підлягають виконанню, за винятком випадків, коли: виконання доручення суперечило б суверенітетові України або загрожувало б її безпеці; виконання доручення не належить до компетенції суду (ст. 426 ЦПК України).

С. д. про надання прав, допомоги оформляється у вигляді відповід. формуляра — процес, док-та із заздалегідь встановленими реквізитами. Ними є: найменування запитуючої та запитуваної установи; назва справи, в якій запитується прав, допомога; імена і прізвища сторін, свідків, їх місце проживання або місцезнаходження, громадянство, зайнятість, а щодо юрид. осіб — їх назва і місцезнаходження; прізвища та адреси їхніх представників (уповноважених); зміст доручення, а також інша інформація, необхідна для виконання С. д. Крім того, у С. д. про вручення док-та мають зазначатися точна адреса одержувача і найменування цього док-та. До С. д., яке повинно бути підписано і скріплено печаткою запитуючої установи, додаються всі необхідні, належним чином оформлені док-ти.

У міжнар. практиці склалися різні види зносин судів однієї д-ви з судами ін. д-ви, пов'язані з надсиланням і виконанням С. д. За дип. порядком зносин суд д-ви походження С. д., з додержанням визначених її законом правил, звертається до свого м-ва за-корд. справ, яке через дип. канали надсилає до відомства закорд. справ д-ви виконання С. д. відповідну ноту. Останнє надсилає С. д. до установи юстиції своєї країни з проханням провести відповідні дії. За порядком зносин суд д-ви походження С. д. звертається до суду д-ви виконання останнього безпосередньо. Такі зносини можуть здійснюватися через вищі суд. органи або центр, органи юстиції держав, які надсилають С. д. відповід. суду або звертаються до суду ін. д-ви, до компетенції якого належить його виконання. За змішаним порядком зносини, пов'язані з передачею С. д., з одного боку, здійснюються дип. або коне, представником д-ви походження С. д., а з другого — судом д-ви, на тер. якої знаходиться це представництво. Недодержання порядку надсилання С. д. іноземному судові може стати причиною залишення останнього без розгляду.

Літ.: Цив. процес. К., 2001; Гнєздов О. Суд. доручення в міжнар. цив. процесі. «Право України», 2001, № 6.

О. С. Врублевський.

 

Схожі за змістом слова та фрази