Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow М-мил arrow МАЛЬТА
   

МАЛЬТА

Республіка Мальта (Malta, Republika ta'Malta; Malta, Republic of Malta) — д-ва, що займає групу о-вів (Мальта, Гоцо, Коміно та ін.) у центр, частині Середземного м. Тер. — 316 км2. Нас. — 400 тис. чол. (1998, оц.): переважно мальтійці. Столиця — м. Валлетта. Адм.-тер. поділу немає; обмежена форма місц. самоврядування встановлена лише на о. Гоцо (громадянська рада). Офіц. мови — мальтійська та англійська. Грош. одиниця — мальтійська ліра.

Державний герб Мальти - leksika.com.ua

Нац. свята — День свободи (31 березня), День незалежності (21 вересня) і День республіки (13 грудня).

У 13 ст. до н. е. М. володіли фінікійці, пізніше — греки, з 6 ст. до н. е. — карфагеняни, з 3 ст. до н. е. — римляни, з кінця 4 ст. н. е. — візантійці. З 870 по 1001 М. була під владою арабів, а пізніше — норманів, які приєднали її до Сицилїї. Передісторією сучас. мальтійської державності вважають події 1-ї пол. 16 ст., коли на о-вах утвердився рицарський орден іоаннітів (госпітальєрів), відомий як Мальтійський орден. Наприкінці 18 ст. М. захопив Наполеон Бонапарт. 1802 М. підпала під політ, залежність від Великобританії, мала статус протекторату. 1947 М. отримала статус самоврядної колонії Великобританії. 21. IX 1964 було проголошено незалежність М. Того ж року прийнято першу конституцію. У 1974 ухвалено нову, чинну тепер, конституцію. Вона визначила реальний незалежний статус д-ви. У ній застережено недопущення існування на території М. іноз. військових баз. 1987 до конституції внесено спец, статтю про заборону приєднання країни до військ, союзів. М. — республіка з парламентарною формою правління. Законодавчу владу здійснює парламент у складі президента і Палати представників, що є даниною брит, конст. традиції. Палата представників формується шляхом заг. і прямих виборів за пропори, системою. Чисельність Палати конституцією не визначена, проте зазначено, що це має час від часу робити сам законод. орган. Строк повноважень Палати — 5 років. До особливостей організації Палати слід віднести те, що її спікер може бути обраний і не з депутатів; у цьому випадку він стає членом Палати. Палата може бути достроково розпущена президентом з ініціативи глави уряду. Однак президент уповноважений відмовитися розпустити Палату, якщо, на його думку, розпуск не був би в інтересах країни (ст. 76). Главою д-ви є президент, якого обирає на 5 років Палата представників. Він може бути усунений з поста достроково Палатою у разі нездатності виконувати відповідні повноваження або «поганої поведінки». Повноваження президента мають здебільшого представн. характер. Усі акти і рішення потребують контрасигнування з боку уряду. Викон. влада формально належить президентові, проте реальним її носієм є уряд — кабінет.

Останній «здійснює загальне керівництво і контроль у сфері державного управління та несе колективну відповідальність перед Палатою представників» (ст. 79). Прем'єр-міністра призначає президент з числа депутатів, які користуються підтримкою парлам. більшості. За поданням глави уряду президент призначає міністрів (також зі складу Палати). Прем'єр-міністр — ключова фігура у сфері управління держ. справами. Характерно, що в конституції передбачено можливість вотуму недовіри лише прем'єр-міністрові. Проте вираження такої недовіри зумовлює відставку всього кабінету.

У країні діє система судів заг. юрисдикції. Вищим суд. органом є Верх. суд. Діє Конституційний суд, до складу якого входять троє суддів, призначуваних президентом за поданням прем'єр-міністра. Посаду судді займають безстроково до досягнення 65-річного віку. Водночас Конст. суд є вищою апеляц. інстанцією (Апеляційним судом).

М. - член ООН з 1964, Ради Європи з 1965, асоційований член Європейського Союзу з 1971, ряду ін. міжнар. і регіон, організацій.

Дип. відносини України з М. встановлено 5.III 1992.

В. М. Шаповал.

 

Схожі за змістом слова та фрази