Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow агі-ад arrow АГРЕСІЯ
   

АГРЕСІЯ

(лат. aggressio - напад) - застосування збройної сили однією державою (групою держав) проти суверенітету, територіальної цілісності, політ. незалежності іншої держави або народу (нації), несумісне з Статутом ООН. Найнебезпечнішою формою А. є збройна (пряма) А., що за сучас. міжнар. правом становить один з найтяжчих міжнар. злочинів - злочин проти миру. Існують ще поняття посередньої, екон. та ідеологічної А. Рад. д-ва першою в історії проголосила в ленінському Декреті про мир агресивну війну найбільшим злочином проти людства, а боротьбу за її викоренення - однією з осн. цілей своєї зовн. політики. Першими двосторонніми міжнар. актами, в яких знайшла відображення ідея заборони агресивної війни, були договори, укладені РРФСР з Іраном, Афганістаном, Туреччиною (1921). У 1929 набрав сили багатосторонній Келлога - Бріана пакт 1928, що містив міжнар. - правові норми про відмову від війни як засобу нац. політики. Заг. визнання принцип заборони А. та відповідальності за неї дістав після 2-ї світової війни, що знайшло відображення в Статуті ООН, статутах Нюрнберзького й Токійського міжнародних воєнних трибуналів. У післявоєнний час, в умовах заг. кризи капіталізму й великих соціальних зрушень, імперіалізм за допомогою агресивних воєн намагався стримати розмах нац.-визвольного руху, зупинити поступальну ходу прогресивних перетворень на земній кулі. Створення НАТО, ін. агресивних воєнних блоків, А. США в Кореї та В'єтнамі, інтервенції амер. вояччини проти ряду латиноамер. країн; А. Великобританії, Франції, Ізраїлю проти Єгипту; Ізраїлю проти араб, країн; Південно-Африканської Республіки проти Анголи й Мозамбіку - лише окремі віхи політики імперіалістичних д-в, що за останні десятиліття розв'язали понад ЗО збройних конфліктів і агресивних воєн. Ведучи послідовну й наполегливу боротьбу за викоренення А. з життя людства, СРСР ще 1933, а згодом в Організації Об'єднаних Націй виступив з ініціативою розробки визначення А. і спільно з соціалістичними д-вами та всіма прогресивними силами світу активно добивався такого визначення А., яке б грунтувалося на Статуті ООН і сприяло запобіганню актам А. Генеральна Асамблея ООН на XXIX сесії (1974) прийняла визначення А., що складається з 8 статей, в яких сформульовано поняття А., її осн. критерії, примірний перелік дій, що кваліфікуються як А., закріплено характеристику А. як міжнар. злочину і принцип відповідальності за неї. Визначення А. побудоване на співвідношенні між принципом першості (врахуванні того, хто першим застосував збройну силу) і наданими Статутом ООН Раді Безпеки ООН повноваженнями щодо встановлення наявності акту А. у кожному конкретному випадку Зазначені позиції виходять із закріпленого Статутом ООН невід'ємного права д-ви на індивідуальну або колективну самооборону у випадку А., з визнання сучас. міжнар. правом законності збройної боротьби колоніальних народів за свою свободу і незалежність. Величезним внеском у боротьбу за відвернення А., виключення її з життя людства є миролюбна політика СРСР, ін. соціалістичних країн, спрямована на утвердження принципів мирного співіснування д ржав протилежних сусп. систем, отримання гонки озброєнь і розрядку міжнародної напруженості. Широке схвалення і підтримку світової громадськості здобула рад. Програма миру, вироблена XXIV з'їздом КПРС, і програма дальшої боротьби за мир і міжнар. співробітництво, прийнята XXV з'їздом КПРС. Серед першочергових завдань, висунутих СРСР,- укладення всесвітнього договору про незастосуван-ня сили в міжнар. відносинах Справі викоренення воєн та А. служать Заключний акт загально-європ. наради з питань безпеки і співробітництва (1975), документи Конференції комуністичних і робітничих партій Європи 1976, мирні ініціативи країн - учасниць Організації Варшавського Договору (зокрема, про підписання між народного акту про незастосування державами одні проти одної ядерної зброї, 1976), рух прихильників миру.

Н. М. Ульянова.

 

Схожі за змістом слова та фрази