Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Ш arrow ШЕЛЬМУВАННЯ
   

ШЕЛЬМУВАННЯ

(польс. - шельмувати, від нім. — шахрай) — у Рос. д-ві вид ганеб. покарання дворян, засуджених на смертну кару або вічне заслання. Введено Військ, артикулом Петра І у 1715 і передбачалося в 11 випадках. Процедура Ш. здійснювалася так: до шибениці прибивали дощечку з прізвищем засудженого; кат над головою засудженого, який стояв на колінах, переламував шпагу і оголошував його злочинцем (шельмою). Злочинець піддавався церк. анафемі, відлучався від церкви та її обрядів, від таїнства шлюбу і можливості складення присяги. Фактично він позбавлявся честі, суд. захисту та цив. прав, а також дворянства і всіх станових прав. Ошельмований ставився поза законом; його можна було побити, поранити, але не вбити.

Згідно з «Коротким зображенням процесів та судових позовів» (1715) ошельмований не міг бути свідком у суді, позбавлявся спілкування з «товариством добрих людей». Кожен, хто мав справу з ним, підлягав покаранню. Указом 1766 ІІІ. було замінено «позбавленням усіх прав стану».

Літ.: Рос. зак-во X—XX веков, т. 4: Зак-во периода становления абсолютизма. М., 1986.

О. С. Врублевський, В. М. Чисніков.